:У свідомості народу образ Сковороди пов’язувався зі звичним для того часу портретом мандрівного дяка-філософа. Висока філософська освіченість у Сковороди сполучалася з мудрістю людини з народу. Зневага до сильних світу цього, протест проти несправедливості і зла, засудження багатства і наживи, духовна незалежність створили Сковороді в народі добру славу. Його пісні та «псалми» вже у XVIII ст. увійшли до репертуару кобзарів та лірників і побутували там до початку XX ст. Народним співцям були близьк б життя та поведінка Сковороди.
Тарас Шевченко любив малювати свої автопортрети і малював їх на протязі всього життя. Переважна більшість його малярських творів узята неначе в рамку автопортретів 1840 і 1861 років. Примітно, що всі автопортрети дуже реалістичні, Шевченко не намагається подати себе кращим, величнішим, романтичнішим, ніж він був у житті.В дану серію ми включили тільки власне-портрети; ті жанрові рисунки, де Шевченко серед персонажів малює самого себе, подані в загальному ряду його творів.В дану серію ми включили також фотографії Шевченка та його прижиттєві портрети, виконані іншими малярами. І не тому, що ми не розуміємо різниці між такими зображеннями і автопортретами, а тому що, по-перше, цих зображень небагато, а по-друге, деякі фотографії служили зразками для Шевченкових автопортретів, на що є вказівки у відповідних коментарях.
:У свідомості народу образ Сковороди пов’язувався зі звичним для того часу портретом мандрівного дяка-філософа. Висока філософська освіченість у Сковороди сполучалася з мудрістю людини з народу. Зневага до сильних світу цього, протест проти несправедливості і зла, засудження багатства і наживи, духовна незалежність створили Сковороді в народі добру славу. Його пісні та «псалми» вже у XVIII ст. увійшли до репертуару кобзарів та лірників і побутували там до початку XX ст. Народним співцям були близьк б життя та поведінка Сковороди.