2. Прочитайте характеристики панночки різними героями що гарна! коли дивиться так, що аж молоко кисне!;
• Тільки погляне… то наче за серце тебе рукою здавить;
• Як вона охижіла, яке страшне зробилося в неї те личко гожеє!
Укажіть, як вони розкривають внутрішній світ інститутки.
3.Чому Марко Вовчок одну з головних героїнь не називає на ім’я
(інститутка)?
5.Прочитайте уривок із твору Марка Вовчка «Інститутка»:
Що там розказувати! Нуда така!.. а що я витерпіла за тим ученням!.. І не нагадуйте мені його ніколи!.. І морено, й мучено нас —
та все дурницею. І те вчи, і друге, й десяте, й п’яте… товчи та товчи, товчи й товчи!.. Нащо мені те знати, як по небу зорі ходять, або
як люди живуть поза морями, та чи в їх добре там, та чи в їх недобре там? Аби я знала, чим мені себе між людьми показати…
Поясніть, як ставилася панночка до навчання. Чому саме так?
Головний герой твору — тринадцятирічний хлопець-пастух, кріпак і сирота. Природа зігріває його ясним сонечком, напуває пахощами трав, вносить у душу малого сироти відчуття спокою й тихої радості. Хлопчик молиться Богові, дякуючи за сонце, теплий день, життя... Раптом герой усвідомлює, що він — кріпак, і це боляче ранить серце підлітка: Не дав мені Бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози...
Але це почуття триває недовго: поява щирого й доброго друга — Оксани — проганяє страшне відчуття, природа знову радіє разом із дітьми:
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало Моє...
Кожна людина з теплотою згадує своє дитинство. Ці спогади пов'язані, передусім, із батьками, найкращими друзями, дитячими забавками й безтурботністю. Життя дітей, що народилися кріпаками, не могло бути безтурботним: змалку вони працювали поруч із дорослими, рано втрачали батьків, що помирали від хвороб та непосильної праці. Тому одна з провідних думок вірша — засудження такого суспільного явища, як кріпацтво. Інша ж думка — кожна дитина має право на щасливе дитинство й потребує піклування та любові.