Відповідь:
Читаючи твір Івана Малковича «Із янголом на плечі», мені пригадалися слова бабусі, яка завжди казала, що кожна людина має свого янгола-охоронця і він сидить у нас на правому плечі.
Пригадався один випадок. Я була в школі, батьки на роботі. Мама вранці поставила на плиту варити борщ і забула виключити. Потім вона пригадала, взяла таксі і примчала додому. Газ було виключено, а у кастрюлі - ні крпаплі рідини, при цьому вона й не згоріла. коли я повернулася додому, вона спитала мене, чи це я виключила. Я була здивована. Батько так само вдома не був. На мою думку, це зробив наш янгол, який і вберіг оселю від пожежі.
Іншим разом на мене хотіли напасти якісь хлопці, вимагали віддати їм телефон. Я подумки в ту мить на вулиці з'явився який чоловік, який прогнав хуліганів і мене провів до будинку. Це теж, гадаю, до янгола.
Тому кожен із нас справді має мати небесного охоронця, який рятує його у важкі хвилини.
Відповідь:
Переяславська угода 1654 р.
Пояснення:
Сюжет роману базовано на суперечностях між козаками й старшиною, між міщанами та шляхтичами, між городовими козаками та запорожцями. Роман починається з того як козак Шрам зі своїм сином Петром, вирушають у дорогу прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. По дорозі їм трапляються пригоди, вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей. Врешті Шрам та Петро потрапляють на Чорну раду 1663 року, де підступність демагога Івана Брюховецького бере гору.
У розв'язці роману Шрам рятує рідну Паволоч від Павла Тетері ціною власної голови.
Він його спіймав і посадив в кузню. А потім вони його хотіли вбити...