Кожна людина спроможна керувати своїми емоціями, душевним станом. У всіх є право вільно висловлювати думку. Хоча, у драмі Кальдерона"Життя-це сон", Сехісмундо був обмеженим цим правом, живучи у в"язниці.Він не мав власної думки, а лише піддавався громадській думці, через що він і став жорстоким по відношенню до оточуючих. Його переповнювало почуття помсти, помсти батькові за тяжку долю. Хоча наприкінці твору ми бачимо, як Сехісмундо суттєво змінюється на кращу сторону, стає шляхетним. І тут ми розуміємо, що йому вдалось приборкати того звіра, що сидів у його душі. У сучасності ми навряд зустрінемось з такою ситуацією, тому що люди мають більше прав, і тому вони вільно висловлюють думки, без ніяких ущемлень. Приборкати у собі звіра-означає контролювати свої емоції, перебувати у гармонії зі своїм внурішнім світом.Тож, слід діяти обдумано,перед тим, як щось зробити.
На долю головного героя випало велике випробування: він сліпий від народження, і повинен поступово прийти до розуміння своєї цінності і необхідності в цьому світі. Спочатку йому складно спілкуватися з однолітками, але поява в його житті Евеліни приносить йому чимало приємних хвилин: він знаходить подругу, близьку людину. По суті, Петро хоче знайти своє місце в житті, але спочатку йому потрібно прийняти факт власної сліпоти. Довго він не може змиритися з тим, що не такий як всі, що не бачить світ. Він повинен прийти до розуміння того, що володіє великим талантом, і захотіти його розвинути до високого рівня. Багато в чому досягнення цієї мети сприяє вплив дядька Максима, який вигадує для племінників нові випробування. Ми бачимо, як з недовірливого і невпевненого юнака Петро поступово стає сильною людиною, люблячим життя. Коли він перестає жаліти себе і починає дихати на повні груди, результати не змушує на себе чекати: і ось Петро вже сліпий музикант. Короткий зміст історії розповідає про те, як у нього утворюється сім’я, особисте щастя.