Маленька дівчинка Леся вже тоді, в пору свого дитинства, поважала силу духу, справедливість. Вона поважала тих, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. Можливо саме в них вона вчилася великої мужності. Ця мужність знадобилася їй у житті, допомагала боротися з власною недугою та життєвими негараздами. В іншому вірші «Як дитиною, бувало» маленька мрійниця Леся виступає мужньою і гордою дівчинкою. Гулі від падіння не викликати сліз. Вона тихо вставала і ніколи не скаржилася на біль від забиття: «Що болить?» — мене питали. Але я не признавалась — Я була малою горда, — Щоб не плакать, я сміялась. Такою була поетеса в дитинстві. Вона поважала в людині гордість і силу духу. Сльози Леся, як і лірична героїня вірша, вважала слабкістю. Але минув час, і вже доросла Леся переглянула свої погляди. Щоб не скінчилася драматична ситуація злим жартом або не зірвалося з уст в’їдливе зауваження:
Объяснение:
Ліричний герой-образ в ліричному творі, що передає думки, почуття, емоції автора, але не тотожний самому поетові.
Объяснение:
приклад:
Зимовий ліс! Від краю і до краю
Він застиг смолистою стіною,
Серце неспокійне бентежачи
Неправдоподібною тишею.
Він мене гнітить своєю величчю,
Повним відчуженням від усього
І зарозумілою байдужістю
До життя за межами його.
Ніби немає веселого сяйва
Міст, загублених далеко,
Ніби немає ні щастя, ні страждання,
Ніби немає обертання Землі.
Лише часом злітає ворон круто,
Потривоживши царську ялина,
І бушує цілу хвилину
Маленька тиха хуртовина.
какого князя