М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

1.Не стосуються життя П. Куліша відомості про

А. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві.

Б. Закінчення юридичного факультету Київського університету.

В. Дослідження й видання творів М. Гоголя.

Г. Створення першого українського фонетичного правопису «кулішівка».

2. П. Кулішу належать усі твори, КРІМ

А. Збірки «Кулішівка». В. Збірки поезій «Дзвін».

Б. Видання «Записки о Южной Руси». Г. Читанки «Граматка».

3. Задум П. Куліша написати «Чорну раду» виник під впливом

А. «Слова про похід Ігорів». В. Творчості М. Гоголя.

Б. «Повісті минулих літ». Г. Літопису Самовидця.

4. Яка найзаповітніша мрія Якима Сомка?

А. «Зложити докупи обидва береги Дніпрові…».

Б. «Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право…».

В. «…хочу йти на окаянного Тетерю».

Г. «…громитимем усякого, хто спокуситься ступити на руськую землю!».

5. Основна ідея роману «Чорна рада»

А. Розкриття історії формування характерів багатьох персонажів.

Б. Утвердження думки про необхідність національної злагоди українців.

В. Засудження кривавого розбрату доби Руїни.

Г. Засудження підступності, прагнення заволодіти гетьманською булавою.

6. Рядки з роману «Чорна рада» – «…чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані – і пучки видно. Хіба по шаблі можна б здогадуватися, що воно щось не шабля аж горіла од золота…» – це опис зовнішності

А. Золотаренка. В. Тетері.

Б. Гвинтовки. Г. Брюховецького.

7. Репліка «А що нам … до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити» належать персонажу

А.Гвинтовці. В. Череваню.

Б.Чоловікові Божому. Г. Іванові Брюховецькому.

8. Події в романі «Чорна рада» розвиваються в такій послідовності:

Викрадення Лесі – Чорна рада – одруження Лесі й Петра – покарання Тура біля стовпа

Викрадення Лесі – покарання Тура біля стовпа – Чорна рада – одруження Лесі й Петра

покарання Тура біля стовпа – Викрадення Лесі – Чорна рада – одруження Лесі й Петра

Чорна рада – Викрадення Лесі – одруження Лесі й Петра – покарання Тура біля стовпа

9. Установіть відповідність між персонажем та його характеристикою.

А. Полковник Шрам. 1. Хоробрий лицар бунтарської й дещо химерної вдачі.

Б. Яким Сомко. 2. Одружився з польською княгинею, запроваджує в своєму

В. Петро Шраменко. маєтку аристократичні порядки.

Г. Кирило Тур. 3. Бореться за міцну державну владу під орудою гетьманської руки

4. Поборник об’єднання України, військовий і священик в одній особі

5. Благородний і хоробрий, «Орел – не козак».

10. Висловлювання: «Хто ще з українських письменників володіє такою блискучою і багатою мовою?! Кому вдалося розгадати таємницю мелодійності прози Марка Вовчка?!» належить письменнику:

А.Пантелеймону Кулішу В. Ользі Кобилянській

Б. Миколі Зерову Г. Іванові Франку .

11. Продовжіть думку матері Марка Вовчка: «Не знатимеш хоч кілька мов...»:

А. «…не зможеш учитися в пансіоні».

Б. «…не вважай себе культурною людиною».

В. «…не зможеш успішно вийти заміж».

Г. «…не здобудеш повагу читачів».

👇
Ответ:
martynenko5
martynenko5
24.12.2020

Відповідь на завдання.

1)(А).

2)(А).

3)(Б).

4)(А).

5)(В).

6)(В).

7)(В).

4,5(89 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
маг42
маг42
24.12.2020
 почуття викликала в мене поезія "Писанка" І. Калинця Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них - пам'ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть воєдино злиті язичництво і християнство. Коли я читала поезію І. Калинця "Писанка", то неначе гойдалась у якомусь казковому промінні. Було таке відчуття, що це я сама перед святим Великоднем стежу, як Виводить мама дивним писачком По білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках Із цибулинним золотим узваром. І вже не прості писанки лежать перед моїми очима, а "ясні сонця", схожі на "дивовижний світ". Таким він може бути тільки в дитинстві, коли все здається чарівним: ...буяють буйно квіти у росі, олені бродять в березневім соці. Може, це навіяно символом самої писанки, бо вона означає пробудження природи, початок нового циклу життя, його "дитинство". Тож дитинство і писанка, мені здається, дуже близькі між собою своєю духовністю. Тому так бентежить цей вірш і примушує прочитати його не один раз. Але мене найбільше вразив образ матері, яка дала життя поетові. З її рук у "Писанці" виходять народжені її талантом "згустки сонця". І раптом я зрозуміла: мати - це початок усього на землі. Вона народжує людину, запалює в ній чистий вогонь духовності і краси. Тієї святої писанкової краси, яку оспівав і возвеличив у своїй поезії Ігор Калинець. Мені назавжди закарбується у пам'яті казковий символ: "ясні сонця" - писанки у натруджених маминих долонях.
4,4(26 оценок)
Ответ:
artur731
artur731
24.12.2020

Відповідь:

Громада готова була битися до останнього, щоб відігнати, відбити ворога від свого села, але Захар Беркут промовив, що потрібно не просто прогнати ворога, але й розбити його вщент.

цитата:  — Хоч то воєнне діло — не моє діло і не мені, старому, радити про те, до чого не можу приложити своїх рук,— але все-таки я думав би, що не велика наша заслуга буде, коли відіб'ємо монголів, особливо зваживши, що се нам не так-то й трудно зробити. Сини наші погибли з їх рук, кров їх обагрила нашу землю і кличе нас до пімсти. Чи пімстимось ми на ворогах наших, на нищителях нашого краю, коли відіб'ємо їх від свого села? Ні, а тілько, відбиті від нашого села, вони з подвійною лютістю кинуться на інші села. Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!

Максим Беркут порадив вивезти з села все, що можна, пустити монголів у кітловину, де знаходилося село, а потім  закрити вихід і перебити або заморити  всіх до одного голодом. Тухольцям пропозиція сподобалася, але вони вирішили не просто закрити ворога у пстці, але ще й затопити їх.  

Пояснення:

4,8(53 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ