Іноді в житті настає момент, коли починаєш думати про буття і призначення людини на землі. Чи варте наше життя чогось цінного у плині хвиль великого океану віків? Чи не питали ви себе, як змінився б світ без нашої взаємодії з ним... Кожного дня ми спілкуємось, робимо певні дії і тим самим змінюємо життя інших. Тому кожна людина конструює майбутнє всієї планети. На цю тему було написано чимало книжок і знято докуметальних та художніх фільм, і кожне з них зводить до думки, що людина всетаки не дрібна піщінка, на яку можно наступити і не помітити цього, а цілком вагома частина життя планети. Не можно також сказати, що людина ціниться лише в той час коли живе, багато хто здобув визнання після смерті. Також не можна судити про цінність буття людини на основі великих подвигів. Так, ми звичайно ж повинні поважати національних героїв, вчених та багато кого ще, тому що саме за їх до ми маємо теперішне життя. Та чи думали ви над тим, що велике складається з молого, і що деякі зовсім невідомі люди, які жили, живуть і будуть жити, просто з дня у день несуть добро ішим. Чи не у цьому призначення людини?... Просто зберігати і дарувати своє добро...Кожен хто усвідомив своє призначення у цьому сенсі вже є Людиною!
Іноді в житті настає момент, коли починаєш думати про буття і призначення людини на землі. Чи варте наше життя чогось цінного у плині хвиль великого океану віків? Чи не питали ви себе, як змінився б світ без нашої взаємодії з ним... Кожного дня ми спілкуємось, робимо певні дії і тим самим змінюємо життя інших. Тому кожна людина конструює майбутнє всієї планети. На цю тему було написано чимало книжок і знято докуметальних та художніх фільм, і кожне з них зводить до думки, що людина всетаки не дрібна піщінка, на яку можно наступити і не помітити цього, а цілком вагома частина життя планети. Не можно також сказати, що людина ціниться лише в той час коли живе, багато хто здобув визнання після смерті. Також не можна судити про цінність буття людини на основі великих подвигів. Так, ми звичайно ж повинні поважати національних героїв, вчених та багато кого ще, тому що саме за їх до ми маємо теперішне життя. Та чи думали ви над тим, що велике складається з молого, і що деякі зовсім невідомі люди, які жили, живуть і будуть жити, просто з дня у день несуть добро ішим. Чи не у цьому призначення людини?... Просто зберігати і дарувати своє добро...Кожен хто усвідомив своє призначення у цьому сенсі вже є Людиною!
Остап Вишня біографія коротко Остап Вишня – Губенко Павло Михайлович справжнє прізвище. Народився 13 листопада 1889 на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Закінчив двокласну Заньковецьку школу і Київську військово-фельдшерську школу.
Працював фельдшером у Київській залізничній лікарні. У 1917 вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. У 1919 за підписом Павло Грунський опубліковано перший сатиричний твір (фейлетон) «Демократичні реформи Денікіна» Працював у «Селянській правді» та у журналі «Червоний перець». 1921 — усмішка «Чудака, їй-богу» — вперше під підписом Остап Вишня. Став основоположником жанру усмішки. Після розпуску ВАПЛІТЕ стає одним з організаторів «Політфронту». У 1933 заарештували і звинуватили тероризмі і контрреволюційній діяльності. 1933-1943 — на засланні в Ухто-Печорському таборі. 1944 — перший твір після заслання «Зенітка». Працював у журналі «Перець». У 1955 реабілітовано. 28 вересня 1956 року помер. Твори: – 1919р. перший фейлетон «Демократичні реформи Денікіна» (підпис Павло Грунський) – 1921р. усмішка «Чудака, їй-богу» (підпис Остап Вишня) – «Чукрен» та «Чухраїнці» – 1927р. гумореска «Моя автобіографія» – 1958р. цикл «Мисливські усмішки» («Сом», «Заєць», «Лось» та інші) Збірки: – «Вишневі усмішки сільські» – «Вишневі усмішки кримські» – «Українізуймось» – «Вибрані твори» – «Вишневі усмішки театральні» – «Усмішки» в 4 томах – «Вишневі усмішки закордонні»
Джерело: https://dovidka.biz.ua/ostap-vishnya-biografiya-korotko/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua