ответ: Любов до рідного краю в творах Т. Шевченка
Творчість великого Кобзаря неосяжна та різноманітна, а сам він був основоположником нової української літератури. Слово його було ознакою національного відродження, утвердження української нації, її надією на кращі часи. Служінню рідній Україні Шевченко присвятив своє палке слово, щире серце, навіть своє життя. Вся його творчість пройнята палкою любов'ю до Батьківщини, до рідного народу. Не одне покоління вчилося у Тараса любити рідний край, служити йому, боротися за свою свободу. Для поета власна доля, особисте щастя було у долі і щасті рідного краю. Перебуваючи у казематах Петропавловської фортеці, очікуючи на вирок, поет турбується не про своє майбутнє, він пише про свою любов до України:
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
У служінні Батьківщині, народу поет вбачає сенс життя. Він гнівно засуджує тих, хто живе тільки для себе, хто за облудливими словами про любов до простого люду ховає своє хижацьке єство.
«Холодный Овраг», «Тарасова ночь», «Иван Подкова», «Гайдамака». Тарас Григорьевич Шевченко - поэт, гений украинского народа. Украина, Украина! Сердце мое, мамочка! Как вспомню твою судьбу, Заплачет сердечко! Поэт сделал неоценимый вклад в духовную казну человечества. В своем творчестве художник достиг на мировой уровень. Его завершеные произведения сияют зерна света и добра, полыхают неугасимым пламенем бескомпромиссной справедливости, проникновенной мудрости. Тарас Шевченко родился крепостным, итак ему, как никому другому, были близкие и понятные страдание бедности. А потому вся своя жизнь поэт посвятил служению идеи национального и социального освобождения трудящихся. Не было такой стороны жизни, которой не затронуло бы перо Кобзаря. Вместе из тем поэт призвал все народы объединиться и вместе бороться против царизма.