Це був морозний ранок. Сніг іскрився на сонці. Дерева і кущі були немов вкриті білою ковдрою. Я і Маринка вийшли на подвір'я і побачили, що багато горобців, голубів та інших пташок бігають, шукають щоь поїсти. Ми здогадалися, що треба робити і вирішили зробити годівничку для наших менших друзів. Я попросила тата зробити годівничку, а Маринка пішла за хлібом та зерном. Ми повісили годівничку на старому дубі, насипали туди корму. Незабаром сюди злетілось багато пташок. Кого тільки тут не було! Ми гали, як синиці, горобці та снігурі ласували кормом. Через декілька хвилин до нас прийшли на ші друзі - Мишко, Налталка і Оленка. Вони теж принесли ласощі для пташок. Тепер кожного року ми пригощаємо пташок, щоб вони гарно пережили зиму!
Родина – це святе, це твоя сила, це твій захист та надії, це твоя віра й прагнення, це твоя фортеця. Це ті люди, що будуть з тобою впродовж твого життя, йтимуть поряд, триматимуть за руку, підставлятимуть плече.
Моя родина невелика, але міцна та дружня. Ми звикли підтримувати один одного: коли знаходимося на відстані, обов’язково телефонувати, коли хтось хворіє, то майже цілодобово чергувати біля ліжка, коли комусь потрібна підтримка, то приходити на поміч незважаючи на відстань.
На свята ми завжди збираємося разом, до нас приїжджають родичі: дідусі, бабусі, дядьки та тітки зі своїми дітьми. Накриваємо великий стіл, готуємо багато різних смачних страв. А коли сідаємо всі за стіл, починаємо жартувати та розказувати історії з життя. Я люблю свою родину за те, що в ній немає місця сваркам та розбрату, егоїстичності та заздрості. Бабусь та дідусів шануємо, а коли вони не можуть приїхати до нас, ми знаходимо час, щоб відвідати їх, привезти їм чогось смачненького.
Слід розрізняти поняття сім’я та родина. Бо сім’я — це твої тато й мама, рідні брати й сестри. А родина – це усі родичі, що пов’язані з тобою кровним зв’язком.
Я не знаю, сім’я з п’яти чоловік велика чи маленька, але для мене вона більша за все, що є в світі. Тато й мама з дитинства привчали мене та моїх двох братів до порядку і дисципліни, до відповідальності та поваги до усього, що нас оточує. Ми виросли цілеспрямованими та впевненими у власних силах людьми. А родина привчила нас до єдності та взаєморозуміння..
Моя родина – це символ тепла й щирості, любові та доброти. Знання, які вона мені дає, я пронесу з собою по життю та будуватиму свою родину саме беручи приклад зі своєї сім’ї.
Ми повісили годівничку на старому дубі, насипали туди корму. Незабаром сюди злетілось багато пташок. Кого тільки тут не було! Ми гали, як синиці, горобці та снігурі ласували кормом. Через декілька хвилин до нас прийшли на ші друзі - Мишко, Налталка і Оленка. Вони теж принесли ласощі для пташок. Тепер кожного року ми пригощаємо пташок, щоб вони гарно пережили зиму!