сільський хлопчина, що виростав на лоні природи, під опікою люблячих батьків, змалку привчений до праці, з радістю йде до школи («Грицева шкільна наука»). Вже на першому уроці вчитель «потягнув його за понятливість різкою по плечах». А далі щоденна бійка, безглузді методи навчання зовсім вбили в хлопця інтерес до шкільної премудрості, перетворили його на переляканого, забитого «тумана вісімнадцятого». Після року навчання «Гриць вертав додому якраз такий мудрий, яким був перед роком». З усієї шкільної науки виніс він лише безглузде «а баба галамага».
Зимуве теплу, як мачушине добро.
Зимою деньок, як комарів носок.
Місяць лютий спитає, чи взутий.
Уночі тріщить, а вдень плющить.
Зима без снігу — літо без хліба.
Хто літом спеки боїться, той зимою не має чим гріться.
Хто про землю дбає, вона тому повертає.
Добре грунт угноєш — урожай потроїш. Козак з біди не заплаче.
Береженого Бог береже, а козака шабля стереже.
Хто любить піч, тому ворог Січ.
Сміливість кріпості бере.
Не такий страшний чорт, як його малюють. Як нема сили, то й світ не милий.
Найбільше багатство — здоров'я.
Здоров'я маємо — не дбаємо, а стративши — плачем.
Скрипуче колесо довго їздить.
В здоровому тілі — здоровий дух.
Без здоров'я нема щастя.
Гарна дівчина, як у лузі калина.
Вуси — честь, а борода й у цапа єсть. Нема того краму, щоб купити маму.
Рідна мати високо замахує, а помалу б'є.
Які мама й татко, таке й дитятко.
Яке коріння — таке й насіння.
Яке зіллячко, таке й сім'ячко.
Який Сава — така й слава.
Багато няньок — дитина без носа.
Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько. місяць лютий — месяц февраль;
взутий — обутый;
дбає — беспокоится;
грунт угноєш — землю удобришь;
у цапа — у козла;
крам — товар;
татко — отец;
батьки — родители;
заздрий — зависливый;
небіж — племянник.
