Объяснение:
Марго7 лет назад
+3
1. Приїзд до столиці. Привокзальні пригоди;
2. Німий Міхал заговорив;
3. Іван влаштовується на роботу;
4. Бійка з Велетом;
5. Знайомство з доктором Брякусом;
6. Оглядини тренажерної зали. Підготовка до першого тренування;
7. Заборона працювати. "Твоя робота - це спорт!";
8. Поява таємного поліцейського агента Фікси;
9. Встановлення республіканського рекорду видалось Зустріч Міхи з агентом Фіксою;
11. Іван зустрічає Міху з Фіксою та знаходить поліцейське посвідчення;
12. Рекорд. Журналісти. Фоторепортери;
13. Агент Фікса отямився і дізнався про успіх Івана з газети;
14. На вокзалі, де працював Іван, його вшановують табличкою. На ній сказано, що там працював чемпіон республіки;
15. Доповідь агента Фікси про діяльність злочинців-контрабандистів під керівництвом доктора Брякуса та Івана-сили;
16. Автомобільна аварія;
17. Смерть доктора Брякуса. Звинувачення в цьому Івана;
18. Щоденник доктора;
19. Міха робить сенсацію;
20. Коливання начальника поліції стосовно Івана та його подальшої долі;
21. Нова неволя. Цирк "Бухенбах";
22. Нове життя Івана;
23. Новий номер. Образа Піні;
24. Фікса вербує Піню;
25. Користь оголошення;
26. Міха Голий влаштовується на роботу;
27. Іван перезакохується;
28. Візит Президента. Фото на пам'ять;
29. Погрози звідусіль;
30. Євро-гастролі;
31. 50/50. Заручниця Мілка.
32. Визнання Івана Європою;
33. Пандорський рятує Івана від смерті;
34. Допит Піні;
35. Захисник тварин;
36. Бокс заради Королеви;
37. Фікса рятує Івана;
38. Реабілітація в лікарні;
39. Америка;
40. Піня перед вибором;
41. 150 тисяч гонорару;
42. Перемога Пацаки Макурі;
43. Прощавайте
Ярема – узагальнений художній образ повстанця-гайдамаки. У передмові до поеми Т. Шевченко зазначив, що «Галайда вполовину видуманий», а в примітці додав: «… між Звенигородкою і Вільшаною по старому шляху Боровиків хутір і корчма, де б то Ярема Байстрюк, а потім Галайда був … наймитом». Це вказує на те, що образ Яреми-наймита, а згодом повстанця-гайдамаки має реальну основу, хоч у його створенні велика роль належить творчій уяві, бажанню автора показати позитив характеру героя. Ярема постає як типовий образ повстанця-гайдамаки, учасника всенародної війни проти польсько-шляхетського панування, у ньому втілені кращі риси народного характеру. Він сповнений ненависті, лютого гніву до ворогів і прагне помститися їм за всі кривди. Це почуття приводить Ярему в гайдамацький загін Максима Залізняка, де він своєю мужньою безкомпромісною поведінкою здобуває загальну шану. Із наймита, над яким знущається хазяїн-корчмар, Ярема перетворюється на грізного месника, стає незламним борцем за народну волю й права. Він буває страшний у своєму праведному гніві: «А Ярема – страшно глянуть – По три, по чотири так і кладе».