У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова, де він сильно застудився. 24 грудня його станирізко погіршився, йому поставили діагноз - запалення легенів. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова: Як умру, то поховайте Мене… Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.
Характеристика образу Микити Кожум'яки:
Микита Кожум'яка - позитивний персонаж, який виступає справжнім захисником рідної землі. Він сильний фізично, має дух патріотизму, є вірним сином свого народу. Одного разу у його краї сталось лихо. Микита не зміг стояти осторонь, тому звільнив рідну землю. Силу цього персонажа підтверджує те, що він може м'яти одночасно 12 шкур. Звідси і його прізвище - Кожум'яка. Я захоплююсь цим героєм, його витримкою, мужністю та любов'ю до рідного краю.
ЦИТАТА:
Невже країна вся байдужа?.. Невже у нас немає мужа Палкого серцем, молодого. Який би зваживсь на двобій…?
это вроде как стих...если подойдет то вот:(отрывок)
Объяснение:
"- Ось зараз провірю, - учений рече.
Збирає учених. Гнуть спини...
А мова живе і рікою тече,
І хвилями плещуть в ній зміни...
Так роки проходять... Десяток їх... Вік.
Новими словами плетуться розмови,
Але наші вчені ще пишуть "Словник
Живої вкраїнської мови".
І нащадки наші, зайшовши в УАН,
На горах паперів чудових
Знайдуть тільки мумії й мертві слова
"Живої вкраїнської мови"..."