Назва роману випливає з пояснення символіки кольорів.
Два кольори - червоний і чорний, які склали назву роману, уособлюють дві епохи: наполеонівську й епоху Реставрації.
Кольори - символічне визначення змісту цих епох.
Червоний - колір мундирів, армії Наполеона, колір прапорів Великої французької революції, яка сприяла піднесенню Бонапарта; колір крові, пролитої у війнах та революціях, - отже колір наполеонівської доби.
Чорний — колір сутан священиків, які мали великий вплив на політичне життя країни, колір втрати надій на здійснення революційних гасел, колір трауру по нездійсненним мріям, отже — колір доби Реставрації.
Ці кольори вказують і на поєднання позитиву та негативу в душі кожної людини.
Червоний для героя — мрії про подвиг, героїчне, минулу добу. Чорний — дійсність, де втрачаєш себе і приховуєш свою справжню сутність.
ответ: Цитатник план поеми Кавказ
1. “За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі.” 2. “Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави бога, Великого бога.” 3. “Кати знущаються над нами, А правда наша п’яна спить.” 4. “Ми віруєм твоїй силі І духу живому. Встане правда! Встане воля!” 5. “За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі.” 6. “А сльоз, а крові!? напоїть Всіх імператорів би стало З дітьми і внуками, втопить В сльозах удов’їх. А дівочих, Пролитих тайно серед ночі! А матерніх гарячих сльоз! А батькових, старих, кривавих! Не ріки — море розлилось, Огненне море! Слава! Слава!” 7. “Борітеся — поборете! Вам бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!” 8. “Ми християни: храми, школи, Усе добро, сам бог у нас!” 9. “… У нас Святую біблію читає Святий чернець і научає, Що цар якийсь-то свині пас Та дружню жінку взяв до себе, А друга вбив. Тепер на небі! От бачите, які у нас Сидять на небі!” 10. “Ви любите на братові Шкуру, а не душу!” 11. “За кого ж ти розіп’явся, Христе, сине божий?” 12. “Неутомленнії поклони За кражу, за войну, за кров, — Щоб братню кров пролити просять, І потім в дар тобі приносять З пожару вкрадений покров” 13. “Всьому навчим! Тільки-дайте Свої сині гори Остатнії… бо вже взяли І поле і море.” 14. “А поки що — мої думи, Моє люте горе Сіятиму. Нехай ростуть Та з вітром говорять. Вітер тихий з України Понесе з росою Мої думи аж до тебе!..”бъяснение:
Читай нижче
Объяснение:
Усі тухольці відчули здивування від її появи. А ще більше вони були здивовані, коли та попросила Захара прийняти за дитину