ПОКРО́ВА - Назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 14 жовтня як свято Покрова Пресвятої Бого¬родиці та Пріснодіви Марії; у січовій церкві Святої Богородиці на Запо¬рожжі був напис: «Покрий нас чес¬ним своїм покровом і ізбави нас от усякого зла»; стару покровську традицію, що сягає часів Запо¬розької Січі, відновило в 1942 році командування Української повстанської армії, проголосивши Покрову Святої Богородиці своєю опікункою, а свято Покрови — Днем армії. Свято Покрови Пресвятої Богородиці бере свій початок з вторгнення київського князя Аскольда на Візантію. За легендою, мешканці Константинополя розуміли, що вони приречені і почали молитися Богородиці, просячи захисту. Диво цього дня відбулося перед самим вторгненням в Константинополь: чарівним чином, городяни зникли. Це пояснюють появою Богородиці жителям Константинополя. Вона до гла віруючим, укривши їх своїм омофором - вбранням для богослужіння
БОГОРО́ДИЦЯ, - У християнській релігії — звичайна назва матері Христа.
ОМОФО́Р - Частина убрання сановної духовної особи (єпископа, архієрея і т. ін.), що накидається на плечі.
КОЗА́К - На Україні в XV-XVIII ст.— вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південні землі України й брала участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників; нащадок такої людини. Інше значення - парубок, юнак взагалі. Розмовне - Відважний, завзятий, хоробрий чоловік; молодець.
КОРОГВА́ - Прапор
ЗАХИ́СНИ́К - 1. Той, хто захищає, обороняє, охороняє кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небез-печних і т. ін. дій. 2. Той, хто пильно стежить за недоторканністю чого-небудь і багато робить для цього.
ВІТЧИ́ЗНА - урочисте Батьківщина, рідний край.
ВІ́ЙСЬКО - Збройні сили держави; армія. Частина збройних сил; озброєний загін.
Це документ, в якому особа повідомляє основні факти своєї біографії. цей документ характеризується незначним рівнем стандартизації. основні вимоги під час його написання – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу. реквізити: назва виду документа. текст, у якому зазначаються: - прізвище, ім’я, по-батькові; - дата народження; - місце народження; - відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося навчатися) ; - відомості про трудову діяльність (коротко, у хронологічній послідовності назви місць роботи й посад) ; - короткі відомості про склад сім’ї. дата написання. підпис. заголовок („автобіографія”) пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхнє поле. кожне нове повідомлення пишеться з абзацу. дата написання ставиться ліворуч під текстом, підпис автора – праворуч. автобіографія має дві форми: - автобіографія-розповідь – з елементами опису й характеристикою згадуваних у ній людей. - автобіографія-документ – з точним поданням фактів. зразок: автобіографія я, крушельницька олександра романівна, народилась 14 січня 1978 року в м. львові в родині лікарів. у 1985 році була зарахована до першого класу середньої загальноосвітньої школи № 98. у 1995 році вступила до львівського національного університету ім. івана франка на юридичний факультет денної форми навчання. з 2000 року працюю на посаді юриста в відділі договірно-правової роботи концерну „галнафтогаз”. склад сім’ї: батько – крушельницький роман сергійович, 1954 року народження, лікар. мати – крушельницька марія василівна, 1958 року народження, лікар. сестра – крушельницька анна романівна, 1989 року народження, учениця 9-го класу середньої школи № 98. 15 листопада 2003 рокупідпис
З давніх-давен, на Русі зразком надзвичайної сили духу і великої сили волі були богатирі. Одним з них був Ілля Муромець. Хто ж такий Ілля Муромець? На відміну від більшості казкових богатирів Ілля Муромець був реальним персонажем. За розповідями, він був народжений в маленькому селі Карачарова, не далеко від міста Муром. Він був єдиною дитиною в селянській родині. За переказами, Ілля Муромець просидів не виходячи з дому тридцять три роки, але незабаром доля підкинула йому сюрприз у вигляді старців, що проходили повз села і завдяки яким він і став захисником Русі. Після того, як Ілля випив казкової води, яка була спеціально заговорена, він зробив свій перший крок, він, можна сказати і переміг самого себе і свої страхи. На подальшому своєму шляху Ілля Муромець, як і будь-який інший казковий герой, зустрічав безліч лиходіїв, які так і хотіли втілити свої злісні плани в життя. Першим з таких лиходіїв виявився - Соловей Розбійник, але на відміну від персонажа богатиря, цей образ був абсолютно казковий. Це був збірний образ степових кочівників, яким російський народ протистояв в кінці X - початку XI століть. Після того як Ілля мужньо розправився з лиходієм, він привіз його до Києва. На огляд людям. Навіщо ж Ілля Муромець ризикував собою? Ілля, на відміну від інших російських богатирів, здійснював свої подвиги заради матінки-Русі, а не заради нагород з княжого двору, спохвали і слави. Про це говорить той факт, що коли Ілля Муромець виявився на перетині трьох доріг, богатир пішов в ту сторону, де він був знайшов свою смерть. Цей рішення далося богатирю не легко і поїхав він на Київ, щоб постояти за Русь, битися з ворогами і доблесну службу несті. Іменно ось так закінчилась розповідь про славного богатиря, але насправді, це був тільки початок легендарного шляху Іллі Муромця. Завдяки своєму величезному мужності і непохитної сили волі і великої любові до рідної землі Ілля Муромець став улюбленим казковим персонажем.
Відповідь:
ПОКРО́ВА - Назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 14 жовтня як свято Покрова Пресвятої Бого¬родиці та Пріснодіви Марії; у січовій церкві Святої Богородиці на Запо¬рожжі був напис: «Покрий нас чес¬ним своїм покровом і ізбави нас от усякого зла»; стару покровську традицію, що сягає часів Запо¬розької Січі, відновило в 1942 році командування Української повстанської армії, проголосивши Покрову Святої Богородиці своєю опікункою, а свято Покрови — Днем армії. Свято Покрови Пресвятої Богородиці бере свій початок з вторгнення київського князя Аскольда на Візантію. За легендою, мешканці Константинополя розуміли, що вони приречені і почали молитися Богородиці, просячи захисту. Диво цього дня відбулося перед самим вторгненням в Константинополь: чарівним чином, городяни зникли. Це пояснюють появою Богородиці жителям Константинополя. Вона до гла віруючим, укривши їх своїм омофором - вбранням для богослужіння
БОГОРО́ДИЦЯ, - У християнській релігії — звичайна назва матері Христа.
ОМОФО́Р - Частина убрання сановної духовної особи (єпископа, архієрея і т. ін.), що накидається на плечі.
КОЗА́К - На Україні в XV-XVIII ст.— вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південні землі України й брала участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників; нащадок такої людини. Інше значення - парубок, юнак взагалі. Розмовне - Відважний, завзятий, хоробрий чоловік; молодець.
КОРОГВА́ - Прапор
ЗАХИ́СНИ́К - 1. Той, хто захищає, обороняє, охороняє кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небез-печних і т. ін. дій. 2. Той, хто пильно стежить за недоторканністю чого-небудь і багато робить для цього.
ВІТЧИ́ЗНА - урочисте Батьківщина, рідний край.
ВІ́ЙСЬКО - Збройні сили держави; армія. Частина збройних сил; озброєний загін.
Пояснення: