Повість Планетник навчає мене бути доброю, милосердною, любити природу, йти впевнено до своєї мети, бути трудолюбивою, не зважати на образи, вміти пробачати, не впускати в своє серце ненависть, зло...
Саме таким постав у повісті хлопчик планетник...
Хоча він був не звичайною людиною, але він не зазнавався, допомагав людям...
На мою думку Планетник є прикладом для наслідування
Головний герой — Грицько. У нього немає родини, немає житла, він хворий на невиліковну хворобу (епілепсію). Грицько живе з того, що заробляє грою на гармошці в електричці.
Є в Грицька своя заповітна мрія — потрапити до привокзального саду. Шкода лише, що сад недоступний — за високою огорожею. Може, тому героя й хвилює ця мрія: в уяві гармоніста сад стає бажаним місцем для спочинку втомленої душі.
Одного дня Грицько провідує тяжко хворого друга Микольцьо, у якого заночував. Микольцьо – самотній, але добрий чоловік. Загалом, Грицько та Миикольцьо дуже сході, авторка виділяє їхні доброту, гідність, людяність, здатність співчувати і мріяти. Його друг, розуміє, що скоро помре, вирішує залишити Грицькові своє майно — хату та вірного собаку. Це — кульмінація твору. Однак такий дарунок викликає у Грицька іронічну репакцію: «А мене в будинок престарілих візьмуть! — весело сказав Грицько. — У лікарні сказали. І зараз би прийняли, та роки поки що не вийшли. Або оженюся, га?».
Фінал оповідання — відкритий: Грицько, слухаючи завивання нічної бурі, хвилюється, аби вітер не поламав гілля в саду та не пошкодив хату.
В оповіданні немає великих описів, але їх компенсують яскраві деталі. Внутрішній світ головного героя розкривається і через внутрішні монологи та діалоги, авторську присутність у тексті. Композиційною особливістю твору є його своєрідне обрамлення — образ саду на початку оповідання та наприкінці.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/halyna-pahutiak-potrapyty-v-sad-analiz
Объяснение:
Объяснение:
Український поет з подільщини Микола Федунець народився 1 січня 1944 році в селі Сушівці Білогірського району Хмельницької області. Голова Хмельницької обласної організації НПСУ. Заслужений діяч культури України. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Майже двадцять років віддав журналістиці - у редакціях газет : "Життя і слова" , "Подільські вісті", "Ровесник". Творчість представлена поетичними збірками : "Адреса Юності" ; "Душа зернини" ; "Свято роси" ; "Обличчя долі" ; "Проводи журавлів" ;" Розневолення" ; "Подільські акварелі ";"Любові мить"; "Жниво" ; "Вісім струн" ; "Назустріч" ; "Вибране" ; "Неповторне" ; "Наяву" ; "Рай - хвиля" ; "Грані" . Лебединна пісня автора - "Літературна Хмельниччина" - хрестоматія в яку війшли біографії і вибрані твори 63 авторів Поділля . На завершення представимо кілька рядків з його власних творів : "Сходить сонце скупіше гріючи , лист пожовклий вітер зрива. Лиш полям в полі осеніючим , відчуваються ще жнива. Ті зернини важкі , як жолуді . Ті дороги тверді , мов брук. І гарячі , гарячі полудні . Не від сонця - від наших рук . " .
В оповіданні Планетник розповідається про справді велику духом людину
одним із значень цього слова є - людина котра можу віщчувватии долю за небесними тілами
ЦЯ ПОВІСТЬ НАВЧИЛА МЕНЕ гарно ставитись до прироби не псувати її
витривало ставитися до тих хто тебе кривдить
любити та допомагати іншим
пам ятати що ти людина