Олена Теліга (Шовгенева у дівоцтві) — яскрава постать у розвитку України як у мистецькому, так і в історичному контексті. Це насамперед людина-патріот, бо свідомо обирає шлях боротьби за незалежність рідної землі. Перебуваючи за кордоном у 1939-1941 pp. у Кракові (Польща), вона очолювала літературно-мистецьке товариство "Зарево" і під керівництвом Олега Ольжича працювала у Проводі ОУН (Організації українських націоналістів), з цього моменту її діяльність і творчість стали невід'ємними складовими боротьби свідомих українців за державництво України.
Після Лесі Українки — Олена Теліга найвизначніша жіноча постать в українській літературі, її поетичні твори вражають своєю життєстверджуючою силою, палким оптимізмом, вона прагне активного, наповненого високими устремліннями життя. Поезії сповнені протесту проти буденності, проти збайдужілого ставлення до суспільних процесів. Поетичні погляди й світогляд Теліги формувалися завдяки дружній співпраці з "вісниківцями" (так називали тих, хто об'єднався довкола журналу "Вісник", що його редагував критик і публіцист Д. Донцов), серед них були Ольжич, Маланюк, Мосендз, Степанович, Лятуринська та інші. Загалом же творчість Олени Теліги відносять до так званої "Празької школи" (групування поетів-емігрантів міжвоєнного двадцятиліття). Особливості її поезії — вишуканість у тематиці, настроях, що поєднуються з народною простотою світосприймання; відбиття української духовності, волі до життя, правди, краси; звернення до історичних тем і мотивів. Ліричний герой поетеси — неординарна особистість, яка має мету в житті й прагне її досягти, а це можливо тільки тоді, на думку поетеси, коли є почуття обов'язку й внутрішня самодисципліна.
Объяснение:
Мама - це саме важливе в житті дитини! Дитина повинна любити і поважати маму, навіть не дивлячись на всі образи. Тільки дитя знає, як любить його мама, адже дитя бачило серце матері всередині, ще коли мама була вагітна. Ви повинні поважати маму, адже вона терпіла, коли ви були маленькими і не хотіли їсти кашу і кидалися ложками в стіну, показуючи що ви не хочете їсти. Мама терпіла ваші сльози, коли ви вдарилися. Мама вчила тебе ходити, розмовляти, дає тобі по трохи освіту, вона страждала за тебе. Можливо ти зараз сильно любиш маму, але коли вона помре в тебе струмками поллють сльози, тому що ти не так часто проводив з нею час. Поважайте свою маму!
«Де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на вічний спочинок».