Важко описати що таке щастя взагалі. Це, напевне, той стан душі коли світ навколо в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. Як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, допомагати і просто усвідомлювати, що в наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим.
У оповіданні Олекси Стороженка “Скарб” щастя само прийшло до лежня Павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. Але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення Павлуся. А от в оповіданні “Цвіт щастя” Б.Лепкого маленький хлопчик сам вирішив шукати загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. Він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. Герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. Вже сам пошук робить його щасливим.
Отже, не мою думку, щастя - це найцініший скраб, і звичайно ж воно не приходить саме, а дістається часто важкою працею.
Добрий день, шановний Юрко.
Коли я останнім часом гала за твоєю поведінкою, у мене виникла думка написати тобі листа з порадами, і я хочу, щоб ти на них зважив. Твої вчинки здаються мені дуже злими і жорстокими. Я гадаю, саме через це в тебе майже не залишилось друзів. Ти від себе всіх відштовхуєш своєю хвалькуватістю і підступністю. А твоє поводження з качкою і її малими каченятиами! Я вважаю це взагалі не припустимим. Тому будь ласка переглянь свої вчинки ще раз і зроби для себе правильні висновки. Я гадаю, що ти можеш все виправити і знову стати другом для Тосі й інших хлопців. Бажаю тобі в цьому успіхів.
З повагою, добродійка.