Це сталося приблизно місяця тому. Я йшла зі школи, і вже майже підійла до свого дому, як раптом побачила синичку з пораненим крилом, до якої вже підкрадався кіт, а та не мала можливості злетіти. Мені стало її дуже шкода, і я швиденько підібрала її і прогнала того нахабного кота. Коли я принесла синичку додому, мама почала мене сварити, але потім дозволила залишити синичку, доки у неї не заживе крильце. Я доглядала за нею, гралася, годувала, і ось вона вже одужала. Мені дуже не хотілося її відпускати, але їй на волі краще. Та тепер, вона кожного дня прилітає до мого вікна і я годую її, і розмовляю з нею.
Багато поетів оспівують квіти у своїх віршах. Дехто використовує їх в якості символічних образів кохання, краси, дівчини, весни тощо. Є навіть вірші із самою назвою "Весняні квіти". Так свої поетичні твори назвали щонайменше три автори. Олена Пчілка (справжнє ім'я - Ольга Косач) згадує у своєму вірші проліски, травку, кульбабу, фіалки. Віктор Левчишин видав своє творіння з аналогічною назвою у 1992 році. Він пише про бузок та конвалії. Найсвіжішою є лірика Олексія Благослова. У 2015 році він також написав вірш під назвою "Весняні квіти". Мова у ньому йде про перших вісників весни - проліски, або підсніжники. Як бачимо, поети-початківці та вже відомі майстри однаково сильно люблять квіти, особливо, навесні.
Я йшла зі школи, і вже майже підійла до свого дому, як раптом побачила синичку з пораненим крилом, до якої вже підкрадався кіт, а та не мала можливості злетіти. Мені стало її дуже шкода, і я швиденько підібрала її і прогнала того нахабного кота. Коли я принесла синичку додому, мама почала мене сварити, але потім дозволила залишити синичку, доки у неї не заживе крильце. Я доглядала за нею, гралася, годувала, і ось вона вже одужала. Мені дуже не хотілося її відпускати, але їй на волі краще. Та тепер, вона кожного дня прилітає до мого вікна і я годую її, і розмовляю з нею.