Наша українська мова схожа на вінок з кольорів, які увібрали в себе усі барви веселки. У нім переплелися і велична історія нації, і волелюбне прагнення до щасливого майбутнього, і лірична духовність, і патріотична нескрушуваність, і біль втрат, і зоряність польотів. Життя і серце нації відбилися в нашій мові, яка по красі своєю визнаний одним з найбагатіших, самих мелодійних у світі. Тому не дивно, що Василь Голобородько, поет гармонії і взаєморозуміння, порівняв українську мову з Піснею, вклавши глибинний філософський зміст в це порівняння. Нас навіть не приводить в здивування, що «пісня» у поета — поняття власне, яке повинне писатися з прописної букви. «Пісня» у вірші Голобородько — це життя, історія, відбита в душі кожного українця.Саме тому ми «пісенними словами з побратимами в суспільстві розмовляємо» — словами, народженими величчю національної історії, багатовіковим шляхом випробувань. Цей шлях навчив наш народ зброєю слова говорити з недругами, виховав мудрість мовчання, коли слова — не потрібні, оскільки говорить душа:…отже нехай знають вороги якими словами наодинці мовчимо.Їх неважко почути, оскільки «кожне слово нашої мови записане в Літописі». І знову нас вражає, ніби відкриття, узагальнення-символ поета : «Літопис» - як древня історія, де слова вже мовчать, але надихають на Пісню сьогодення. Так і злилися у вірші В. Голобородько «Наша мова» слова Пісні із словами Літопису, щоб короткими рядками розкрити неосяжну і безцінну роль рідної мови в житті кожної людини.
МОВА – ЦЕ ДОЛЯ НАШОГО НАРОДУЗізнаюся: люблю читати-перечитувати полум’яні рядкиславетного українського Поета, Громадянина, віднедавна ГерояУкраїни Дмитра Павличка.Ось і ці:Бо мова – то не звук, а думка боготворна,Зерно, що хліб дає й життя снагу святу.Скільки величної мудрості й глибини закладено у них?!?!А й справді, ключем до розуміння проблем нашого буття виступаємова. Воістину, як казав мудрець, царице душ людських.Пристрасті навколо мовних проблем не вщухають, і конфлікт міждвома поширеними в Україні мовами виразно загострюється.Російській мові вдалося витіснити і замінити українську на значнійтериторії її поширення у головній функції, яку виконує мова, –функції засобу спілкування між людьми. Викривлена абодеформована мовна ситуація блокує реалізацію іншої надзвичайноважливої ролі національної мови – об’єднавчої. Відбувається те,про що знали ще древні римляни: чия мова – того й влада, чия влада– того й мова.Однією з основних причин боротьби за незалежність України, заправо народу мати власну державу було мовне читання. Першимкроком до проголошення незалежності стало оголошення 1989 рокуукраїнської мови державною в Українській РСР. У прийнятому тоді“Законі про мови” зазначалося, що “українська мова є одним звирішальних чинників національної самобутності українськогонароду”, її державність забезпечує “гарантування його суверенноїнаціонально-державної майбутності”. У “Декларації про державнийсуверенітет України”, прийнятій Верховною Радою Української РСР16 липня 1990 року, з-поміж іншого вказувалося: “Українська РСРзабезпечує національно-культурне відрод-ження українськогонароду, його історичної свідомості і традицій, національно-
