Це завдання спрямоване на створення продовження до твору «Сіроманець»
Орієнотована відповідь:
Сашко ще довго думав, як вилікувати Сіроманця та зробити його життя щасливішим. Несподівано біля лісу зупинилося авто, з якого вийшов статний чоловік і звернуся до хлопця: - Як доїхати до Черемошного села, хлопче? - Ой, дядьку, вам ще кілометрів зо сорок трасою їхати, - віповів Сашко, ховаючи Сіромація, щоб чоловік не злякався вовка. Проте чоловік помітив, але не злякався та не втік. А навпаки підійшов до вовка та взяв його обличчя рукою: - Ой, господи, його ж необхідно лікувати...Я можу до якщо ви не маєте лікаря. Згодом вияснилось, що цей чоловік – Львівський ветеринар, що їхав до Черемошного у справах. Проте це була людина, яка натхненно і надзвичайно сумлінно любила і знала свою справу. Лікар не зміг пройти повз чужого горя і охоче допоміг вилікувати Сіроманця. З неба накрапував дощ, Сашко простяг руки у Сіроманцеву шерсть і лагідно сказав: - Тепер ми ніколи не загубимось і завжди будемо поряд
Світ дитинства – це такий чарівний світ, в якому дитина може пограти в ляльки, в машини, в м’яч. І хоча дитинство пролітає дуже швидко, воно все-таки дуже цікаве, яскраве і веселе. Це незабутня пора, пора мрій, щирої радості і дорослішання людини. Ми не повинні забувати дитинство і повинні берегти його в своєму серці, і тоді воно не забуде нас.Дитинство – це безтурботність, веселість, радість кожної людини. Згадуючи про своє дитинство, ми ніколи не можемо сказати, що воно пройшло для нас погано або що нам було нудно. Це завжди хороші, добрі і щасливі спогади нашого життя. Ми ростемо, вчимося життю, починаємо усвідомлювати реальність саме в цьому віці. Саме тому в школу починають ходити з віку 6-8 років. Ми краще и
Орієнотована відповідь:
Сашко ще довго думав, як вилікувати Сіроманця та зробити його життя щасливішим. Несподівано біля лісу зупинилося авто, з якого вийшов статний чоловік і звернуся до хлопця:
- Як доїхати до Черемошного села, хлопче?
- Ой, дядьку, вам ще кілометрів зо сорок трасою їхати, - віповів Сашко, ховаючи Сіромація, щоб чоловік не злякався вовка.
Проте чоловік помітив, але не злякався та не втік. А навпаки підійшов до вовка та взяв його обличчя рукою:
- Ой, господи, його ж необхідно лікувати...Я можу до якщо ви не маєте лікаря.
Згодом вияснилось, що цей чоловік – Львівський ветеринар, що їхав до Черемошного у справах. Проте це була людина, яка натхненно і надзвичайно сумлінно любила і знала свою справу. Лікар не зміг пройти повз чужого горя і охоче допоміг вилікувати Сіроманця.
З неба накрапував дощ, Сашко простяг руки у Сіроманцеву шерсть і лагідно сказав:
- Тепер ми ніколи не загубимось і завжди будемо поряд