Славнозвісний Одісей після Троянської війни подолав всі випробовування щоб повернутися на свою Батьківщину - острів Ітака. Так і ми повинні прагнути до своєї землі і землі наших пращурів усією душею своєю. Батьківщина - це не просто слово, це частинка нашого серця. Саме Одісей є прикладом вірності своїй державі, подолання будь-яких труднощів, щоб лиш одним оком глянути на свою землю. І кожен з нас повинен захищати свою державу, оберігати її від лютих лап ворогів та звичайно ж бути свідомим громадянином.
Григорій Савич Сковорода — видатний український письменник, філософ і педагог. Саме його внесок в українську культуру і літературу є величезним. Письменник переконаний: щастя кожної окремої людини залежить від правильно обраного життєвого шляху. Ідея «сродної праці», яка є основною умовою існування будь-якої особистості, наскрізно звучить у всій його творчості. «Людина без праці не може мати щастя і морального задоволення», — говорить він. Цю ідею автор дотепно розвінчує у своїх байках: «Собака й Кобила», «Зозуля й Кошик». Але особливо яскраво ця ідея звучить у творі «Бджола і Шершень». Бджола збирає мед за покликанням і без цієї роботи не мислить свого життя. Вона це робить не тому, що в цьому є нагальна потреба, а тому, що це їй подобається. Її не може зрозуміти Шершень, бо весь вік свій звик тільки користуватися плодами інших. Такі люди, як Шершень, на думку Сковороди, — паразити нашого суспільства. Вони живуть крадіжкою того, що інші заробляють протягом життя, «щоб їсти і нити». В образі Шершня автор засуджує людей панівного класу свого часу, а Бджола — це образ мудрої людини, яка працює на користь іншим, не знаючи втоми, бо займається «сродною працею», працею за покликанням і вподобанням. А це, як відомо, не завдає втоми. Байкар вшановує бджіл за їх працьовитість і засуджує шершнів як пристосуванців суспільства. ну как то так)
Так, в літописі це твердження розкривається і засуджуються всі погані риси князівства.