подорож Енея після загибелі Трої — утручання бога вітрів Еола й бога моря Нептуна в мандрівку троянців — знайомство з Дідо-ною — кохання, розлука й самогубство Дідони — гостювання Енея на Си-цилії в Ацеста — життя богів на Олімпі — пожежа на троянському флоті — сон Енея (батько кличе сина навідати його в пеклі) — подорож Енея із Си-віллою в пекло — зустріч Енея з батьком у пеклі — острів злої цариці Цир-цеї — земля царя Латина — перипетії з Енеєм через Лавінію, заручену з ру-тульським царем Турном (причина початку війни) — війна троянців із ру-тульцями — героїчний подвиг Низа й Евріала — Зевсова заборона втручатися богам у земні справи — двобій Енея з Турном і перемога Енея.
Про твір: у поемі І. Котляревського «Енеїда» відображена українська дійсність XVIII ст. з її побутом, звичаями, обрядами, традиціями, з її історією, через що цей твір витримав випробування часом. На сюжетній основі поеми Вергілія Котляревський майстерно розвинув нову тему, показавши життя й побут різних суспільних верств українського народу, у тому числі й простого люду, чого раніше не було в українській літературі.
Явно помітні в поемі натяки на українську історію. Письменник сміливо натякає на царювання Катерини II, використовуючи алегоричний образ Цирцеї, яка живе на острові, ця «люта чарівний^ //1 дуже злая до людей». Є і натяк на запровадження кріпацтва в Україні та його трагічні наслідки для народу: «Пропали всі ми з головами… // Пропали! Як Сірко в базарі,//Готовте шиї до ярма». Це твір про славну козацьку старовину, тут згадуються часи Сагайдачного, Дорошенка, Залізняка, Запорозька Січ, а Еней і його троянське військо — це не хто інші, як запорожці зі своїм кошовим. З узагальненим образом козацтва тісно пов’язана тема захисту Вітчизни, громадянської підпорядкованості особистих інтересів загальнонародним. На те, що йдеться про Україну, натякають власні назви: імена (Терешко, Охрім, Лесько, Панько), прізвища, назви населених пунктів, адміністративні та географічні назви (Переяслав, Опішня, Решетилівка, Полтава)
З одного боку Наталка була дуже працьовитою, слухняною та доброю дівчиною все своє життя. Була сильною виконуючи тяжку роботу допомагаючи матері. "Золото, а не дівка" охарактеризував її возний. А з іншого, вона була впертою коли давала гарбуза (відмовляла) всім хлопцям які приходили до неї свататись. "Знайся кінь з конем, а віл з волом" так відповіла дівчина на пропозицію возного. Була вірною в коханні, не дивилась на багатство залицяльників, тому що в серці був лише один Петро. Навіть через стільки років розлуки вона все ще чекала його. Ми бачимо як вона змирилася зі своєю долею коли мати послухавши прохання виборного стала вмовляти Наталку щоб та вийшла заміж за возного, але зустрівши Петра те кохання повернулось з більшою силою. Розуміючи що вони не зможуть бути разом вони починають гірко прощатися, це бачить і мати і возний, останній який не зважаючи на те що хотів одружитися на Наталці відмовляється від дівчини і благословляє закоханих.
Отже, Наталка була сильною та доброю дівчиною не дивлячись ні на що і я прагну теж бути такою.
Він (Максим) радив тухольській громаді не спиняти монголів перед тісниною, але впустити їх у кітловину.
Объяснение: