М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Написати письмову роботу ”Моє враження від новели "Перевтілення" Кафки”

👇
Открыть все ответы
Ответ:
BomgGang
BomgGang
05.07.2020
Поезія Ліни Костенко «Кольорові миші» про нестандартність почуттів, оригінальний підхід до сприйняття дійсності. Талановита поетеса так переплела в невеличкому творі уявне, фантастичне і реальність, що мимоволі перед нами за рядками вірша постають художні образи, наче на картині.

Уявімо собі середньовічне місто. У ньому темно від диму вогнищ, на яких спалюють людей, котрі насмілилися думати чи жити по-іншому. Наук тут ще не знають ладом. Отже, і населення міста, темне, неписьменне, легко визнає відьмою чи чаклуном того, хто мислить чи чинить інакше, ніж інші. Суддя в судейській чорній мантії лише підсилює пітьму юрби. Такими художніми образами змальовує Ліна Костенко реальність.

Коли читаєш поезію, здається, що поетеса сама присутня на тому суді, на який приводить розлючений сусід підсудну Анну, якій, може, з десять років. Вона також бачить багряне кленове листя, що покладене на столі, як доказ. Може, маленька Анна на суді — це сама Ліна Костенко, якій також довелося свого часу пережити несправедливий суд. її вірші теж незвичайні, як і кольорові миші, яких робила з жовтих листочків дівчинка Анна.

Суддя також живе у своїй буденній реальності. Якщо сусід відчуває моральну шкоду від того, що миші яскраві, то суддя намагається знайти прозаїчну підставу для покарання чогось неповторного, духовного. Він звик виносити вирок. Для нього кожен, хто на лаві підсудних, є винним. Потрібно лише знайти докази цієї вини чи їх підтасувати.
4,4(10 оценок)
Ответ:
Арина2531
Арина2531
05.07.2020

ответ: Доброго вам дня, шановний пане Калитко!

Ви мене не знаєте - я живу у 21-му сторіччі. Я - школяр і про вас читав ту комедії «Сто тисяч» славетного українського драматурга Івана Карпенко-Карого. Це не тільки смішна, але й повчальна історія. На вашому прикладі ми навчаємося, як НЕ треба ставитися до грошей.

Читав я п'єсу і дивувався. Пане Калитко, як же ви дойшли до такого життя? Ви ж спочатку були доволі розумною і хазяйновитою людиною, але ваша економність переросла в жадібність. Ваша жадоба до збагачення дойшла до безглуздя. Ви поставили гроші вище за свою родину, за дружбу, за все! У фіналі комедії ви поплатилися за це.

Я не вважаю,що гроші - це погано. Якраз навпаки: гроші допомагають нам вирішувати проблеми, робити життя комфортнішим. Як же так можна - тільки накопичувати гроші, не маючи з них ніякого проку, потроху втрачаючи людяність? Мені шкода вас, пане Калитко.

Я сподіваюся, що цей випадок із ста тисячами стане для вас уроком.

З добрими побажаннями,

Учень ___ класу___школи міста/села,

(підпис)

Объяснение:

.

4,6(42 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ