Чи потрібен патріотизм у нас час ? Багато людей задаються цим питанням і всі знаходять для себе свою відповідь . на мою думку , безперечно, так! Скільки було війн і коли вже не було надії , люди вірили , вірили в те , що країна переможе , вірили в хлопчаків які воювали за рідну землю , вірили
По перше , можна навести приклад з тексту... ніч перед боєм , у ньому дуже добре змальван патріотизм , завдяки якому вдалося перемогти . Тема цього твору героїзм і самовідданість українського народу в часи лихоліття. Згадайте , як дід Платон розмовляв з хлопцями , які почуття були в воєнних? Стид, страх , дід Платон зміг пробити їх на ці присорбнв почуття , адже він був патріотом . Він-простий рибалка але в нього така надія була , він зміг втілити і пробудити в хлопця патріотизм и віру в те , що перемога залежна від того , як ти відносишся до війни . Він казав , що ворога потрібно ненавидіти всім серцем , у цьому перемога , в патриотизмі перемога
тому , я вважаю , що патріотизм неввдьемний у наших життях
На сьогодні слово «патріот» стало досить популярним у загальномовному вжитку. Ми часто чуємо його з екранів телевізора, прочитуємо на сторінках друкованої преси. Тепер модно кожному називати себе патріотом власної країни, навіть не розуміючи семантики цього слова. То хто такий насправді патріот України та кого можна вважати справжнім патріотом?
На мою думку, людині складно розуміти й пояснювати значення таких абстрактних понять як любов, дружба, відданість і на кінець патріотизм. Ми не можемо до цього доторкнутися, але можемо відчути. Всі ці якості взаємопов’язані, вони виховують нас, роблять справжніми людьми.
Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.
Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів. Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.
Проблематика “Тополя”: • вірність і зрада; • кохання щире і без почуттів; • батьки і діти.
Художні засоби “Тополя” Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо… зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба». Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне…, як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах». Повтори: «одна, одна…», «…пала, пала, стала…», «плавай, плавай, лебедонько». Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда». Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»