У творі В. Сосюра торкається також філософського питання про швидкоплинність життя, про те, що треба цінувати кожну його мить, бачити прекрасне навкруги. (філософська лірика)
'Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій'
На мою думку «крила» потрібні для того щоб людина змогла відпочити,помріяти. взагалі слово «крила» мається на увазі в переносному значенні. я розумію визначення » нащо крилатим грунт під ногами»так: людина не може прожити все життя мріями,вона не може нічого не робити,»грунт»їй потрібен для того щоб не лінуватися.для цього дорослі ходять на роботу,а діти в школу. звісно ж людина не може прожити все життя працюючи.людям потрібно теж інколи відпочивати.їздити на відпочинок,або хто не може собі цього дозволити можна зробити те,про що дового мріяв.ще ж можна «надіти крила» та пофантазувати,помріяти,відкрити свій талант,відчути свободу. кожна людина має «крила»,але не кожен може їх в собі відшукати.
Павлуша і Ява («насправді його Іваном звати») — «найкращі друзяки і напарники». Гострий на язик дід Салимон каже про них: «Одно… Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні».Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них «слава… гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня».Енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні «штуки – викаблуки». За характером Павлуша і Ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван. Це він вигадав випустити «пугутькало» в клубі під час лекції на тему «Виховання дітей у сім’ї», влаштувати бій биків з головною «героїнею» коровою Контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки…За своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров’ям і життям, коли почули з глибини колодязя «плаксиве щеняче скімління».Попри всі суперечки між друзями, Ява зважає на недавню хворобу Павлуші і спускається в колодязь: «…. в тебе була ангіна тиждень тому. Тобі не можна в колодязь», — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. Крім того, Іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив’язаної кози. З того моменту друзів стало троє: Павлуша, Ява і Собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя.
У творі В. Сосюра торкається також філософського питання про швидкоплинність життя, про те, що треба цінувати кожну його мить, бачити прекрасне навкруги. (філософська лірика)
'Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій'
(пейзажна лірика)