в Кирило-Мефодіївському товаристві були погляди Тараса Шевченка, якого дослідники традиційно, разом з М. Гулаком та В. Андрузьким, відносять до так званого "радикального крила" організації.
Объяснение:
Програма Кирило-Мефодіївського товариства формулювалася у двох документах – «Статуті Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія» та в «Книзі буття українського народу». Вони були створені під значним впливом Шевченка. «Статут Слов’янського товариства святого Кирила і Мефодія», складається з двох частин під назвою «Головні ідеї» і «Головні правила». Оскільки товариство створювалося як слов’янське, то і статут присвячений долі слов’янських народів, що зазнавали соціального і національного гноблення.
Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало недовго, воно не встигло розгорнути практичну діяльність, поширити радикальні програмні документи, революційні твори Шевченка,
Весна и солнце. (2) Улыбающиеся березы, как юные девушки, пр..нарядились и встали в хоровод. (3) Цветы и травы озеренные в пламени солнца благоухали вокруг.
(4) А на краю дороги стоял дуб. (5) Ему, вероятно, шёл уже сто первый год, он был в десять раз толще, и в полтора раза выше берез составлявших лес. (6) Это был огромный, в два обхвата дуб. (7) С обломанными сучьями и обломанной корой заросшей старыми болячками. (8) С огромными, не уклюжими, корявыми руками и пальцами. (9) Он старым, сердитым уродом стоял между улыбающимися березами. (10) Только он один не хотел подчиняться обаянию весны. (11) Дуб будто говорил И как не надоест вам этот глупый, бессмысленный обман, нет ни весны, ни солнца, ни счастья, я (не) верю вашим надеждам!
(12) Летом же этот дуб весь преобразился. (13) Он был сам на себя не похож. (14) Раскинувшийся шатром сочной зелени, он млел чуть колыхаясь в лучах вечернего солнца. (15) (Не) было видно ничего ни корявых пальцев ни болячек ни старого горя и (не)доверия. (16) Сквозь столетнюю жёсткую кору пробились сочные, светло зеленые листочки, так что поверить нельзя было, что это старик произвел их.
Маруся - проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не засуджується в думі, хоча вона і «потурчілась, побусурманілась». Навпаки, співак викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї - «наша» , Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум - допомагає їм вирватися з ненависної турецької каторги. Образ Марусі Богуславки - це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти.
в Кирило-Мефодіївському товаристві були погляди Тараса Шевченка, якого дослідники традиційно, разом з М. Гулаком та В. Андрузьким, відносять до так званого "радикального крила" організації.
Объяснение:
Програма Кирило-Мефодіївського товариства формулювалася у двох документах – «Статуті Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія» та в «Книзі буття українського народу». Вони були створені під значним впливом Шевченка. «Статут Слов’янського товариства святого Кирила і Мефодія», складається з двох частин під назвою «Головні ідеї» і «Головні правила». Оскільки товариство створювалося як слов’янське, то і статут присвячений долі слов’янських народів, що зазнавали соціального і національного гноблення.
Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало недовго, воно не встигло розгорнути практичну діяльність, поширити радикальні програмні документи, революційні твори Шевченка,