Тема “Ой у лузі червона калина…”: зображення суму України за синами-українцями, які потерпають у неволі в московських кайданах; битва січовиків із ворогом за визволення полонених.
Ідея “Ой у лузі червона калина…”: уславлення мужності, відваги січових стрільців — оборонців України.
Основна думка “Ой у лузі червона калина…”: єдність, мужність, волелюбність, вміння захищати рідний край, прийти на до браттям, які перебувають у небезпеці — ось основні риси січових стрільців-захисників.
Художні засоби “Ой у лузі червона калина похилилася” • повторення: «А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»; • метафора: «Україна зажурилася»; • звертання: « червона калино», «славна Україно»; • епітети: «кривий тан», «московські кайдани», «золотистий лан», «буйнесенький вітер»; • риторичні оклики: «А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»; «То прославить по всій Україні січових стрільців!».
Коли поета попросив лицар до йому з коханою , лицар готовий віддати будь-що, щоб той йому допоміг. Поет зробив все це задарма і коли, через деякий час, лицар запропонував тому життя в прекрасному замку, але він мав би писати вірші тільки для лицаря, той відмовився. Він сказав, що ту послугу він зробив лицарю задарма і не просить нічого, що йому важливіше служити та писати народові, щоб той наспівував його щирі пісні, а не "писати в неволі в золотих кайданах". В цьому і полягало його щастя, що не дивлячись на його бідне життя він радів йому та ніколи не просив захмарних подяк.