У конкретно–життєвому зображенні дійсності, яке дають твори літератури, важливу роль відіграють спеціальні засоби образності мови. Вони допомагають письменнику втілити в словесну форму конкретні уявлення про предмети і вислови, своє ставлення до них. Це завдання виконують не тільки слова і словосполучення, вжиті у прямому значенні, а також слова і вислови, вжиті у переносному значенні, які називаються тропами (з гр. “зворот”).
В основі тропа лежить перенесення ознак одного предмета, явища, дії на інші. За до такого перенесення мова художнього твору набуває особливого забарвлення і яскравості. Це відбуваєтьяся тому, що троп дає не те означення предмета чи явища, яке стало звичним, а підносить ознаки, які звичайно не виступають на перший план. Перенесення ознак одного предмета, явища, дії на інші відбувається у тропах за різними принципами. Відповідно до цього визначають різні види тропів.
Лаврін приїхав до млина, позносив з воза мішки заїхав під верби, розпріг воли, поклав їм сіна, а сам ліг спати. Добре виспавшись, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин. Мірошник уже насипав борошном його мішки. Запрягши волів, Лаврін ненароком подивився на Рось і побачив дівчину. Він почув, що вона ніби освітила всю його душу, неначе сонце і побігла на гору зіркою. Лаврін махнув батогом на воли і, замість того, щоб їхати додому через греблю, повернув цабе на пригорок за дівчиною. По обидва боки стояло високе жито, неначе дві зелені стіни. Дівчина ішла попід самою зеленою стіною, висмикувала з жита сині волошки й затикала за вуха. Лаврін догнав її й порівнявся з нею. Вона глянула на його своїми темними очима, і йому здалося, що на житі блиснули дві зірки.
Характеристика Шерлока Холмса Холмс Шерлок (містер Холмс) – персонаж циклу детективних повістей і оповідань, прототипом якого став Джозеф Белл – викладач медичного коледжу в Единбурзі, що володів незвичайною стю й умінням розбиратися в життєвих ситуаціях за до дедуктивного методу, чим дивував своїх студентів, одним з яких був Артур Конан Дойль. Xолмс називає себе сищиком-консультантом, він береться тільки за надскладні, самі заплутані справи, від яких відмовляються Скотленд-Ярд і приватні агентства. Не виходячи з кімнати, може розплутати злочин, над яким марно билися інші. Він принципово відрізняється від стандартно мислячих, тупоумних і невмілих поліцейських і сищиків з Скотленд-Ярду, яким ніколи не судилося стати професіоналами.
Характеристика доктора Ватсона Ватсон (доктор Ватсон) – постійний супутник Шерлока Холмса. Лікар за освітою, військовий хірург, який закінчив Лондонський університет в 1878 р, виконує функцію літописця діянь Холмса. Під час англоафганской війни (1878-1880) отримав поранення плеча. За власним зізнанням, не виносив ніякого шуму. Ватсон описується в книжці як типовий англієць Вікторіанської епохи. Він скромний, розумний та мужній. Поступово він багато чого навчився в Шерлока Холмса і добре опанував дедуктивний метод.
У конкретно–життєвому зображенні дійсності, яке дають твори літератури, важливу роль відіграють спеціальні засоби образності мови. Вони допомагають письменнику втілити в словесну форму конкретні уявлення про предмети і вислови, своє ставлення до них. Це завдання виконують не тільки слова і словосполучення, вжиті у прямому значенні, а також слова і вислови, вжиті у переносному значенні, які називаються тропами (з гр. “зворот”).
В основі тропа лежить перенесення ознак одного предмета, явища, дії на інші. За до такого перенесення мова художнього твору набуває особливого забарвлення і яскравості. Це відбуваєтьяся тому, що троп дає не те означення предмета чи явища, яке стало звичним, а підносить ознаки, які звичайно не виступають на перший план. Перенесення ознак одного предмета, явища, дії на інші відбувається у тропах за різними принципами. Відповідно до цього визначають різні види тропів.
Объяснение: