Назва: Заповіт або Як помру то поховайте
Автор: Тарас Шевченко
Тема: Змалювання вільної, незламної держави.
Основна думка: патріотизм, любов до рідної землі.
Объяснение:
У казці Хуха могла ставати зеленою, рудувато-червоною, блакитною, жовтою, рожевою, фіолетовою, білою.
Натомість з давніх-давен люди помітили, що колір впливає на людину і навіть на стан її здоров'я (зелений — це гармонійність, сила та благополуччя природи, її мирна тиша; червоний — створює відчуття тілесного тепла; рожевий — допомагає позбавитись від туги; жовтий — стимулює уяву, колір гарного настрою, позбавляє байдужості й тривоги; фіолетовий — приводить думки до порядку; блакитний — знімає гнів, сприяє розвитку творчих здібностей і зосереджує увагу на духовній бадьорості; білий — колір чистоти і незаплямованості).
Объяснение:
Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: громадянська. Напрям: романтизм. Тема “Заповіт”: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду. Ідея “Заповіт”: віра поета у світле майбутнє України. Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом. Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства. Будова вірша: строфічна, чотиривірш Римування: паралельне (аабб) Віршовий розмір: хорей Художні засоби “Заповіт” Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море», «злою кров’ю», «вражою кров’ю». Авторський епітет: «Дніпро ревучий». Персоніфікація: «Дніпро реве …, понесе … кров». Метафора: «полину до … Бога», «кров’ю волю окропіте». Алітерація (звук [р]): «реве ревучий», «І вражою злою кров’ю волю окропіте». Звукопис: «Дніпро реве». Контраст: «полину до самого Бога молитися… а до того я не знаю Бога». Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».