Я-Україна,а плачу, бо стогне земля моявід пролитої крові та пожеж. Сини мої на чужій роботі, у своїй хатінема правди й волі.
Товста тітка до світила
Приїхала в місто:
– Ой, несе мене, нівроку,
Як у діжці – тісто.
Мабуть, криза в світі збила
Обмін речовини…
– Як харчуєтесь, шановна?
– Як уся родина.
Навіть менш, ніж чоловіку
Й дітям насипаю…
Правду, що вони не з’їли,
Звично доїдаю.
Припишіть мені від цього
Ліки або тести!
– Я вам раджу якнайшвидше
Дві свині завести. –
За півроку пацієнтка
Знову їде в місто,
Бо за формою зробилась
Товща сумоіста.
Обійшов її світило
Спереду і ззаду:
– Мабуть, проігнорували
Ви мою пораду.
– Що ви, доктор?! Доїдаю,
Як рішили з вами,
За дітьми, за чоловіком
І двома свинями!
Я-Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.