Який інструмент дав поет лицареві, навчаючи серенади: *
гітару
ліру
мандоліну
Що стало причиною заведення лицарем "інших звичаїв"? *
"здійнялось повстання в краю"
"мов крізь землю провалився той співець"
"зажив життям веселим"
Війна "того діла й того слова": *
закінчилась після ув’язнення поета
триває
закінчилась після смерті лицаря
Що призвело до завершення облоги бусурманського міста та перемоги Бертольдо? *
"Бертольдові ... щастя панувало"
"всі співці тут заспівали"
Бертольдо зумів "люте військо вгамувати
Причина другої зустрічі Бертольдо з поетом: *
кохання
війна
повстання
Перша зустріч поета і лицаря відбулася: *
у лісі
у гаю
у полі
Якої нагороди чекає автор за "давню казку"? *
лаврів
міх золота
шани й слави
До якого літературного жанру належить твір Лесі Українки "Давня казка"? *
казка
пісня
поема
Під час першої зустрічі з Бертольдо поет боявся, що: *
"на нього накладатимуть кайдани"
"пізнається він з лихом"
"рими повтікають"
Від чого відмовляється поет під час зустрічі зі слугами лицаря? *
від золотих лаврів
від грошей
від слави
Поет зустрічався з лицарем: *
один раз
двічі
багато разів
Лицар вперше зустрівся з поетом, коли із юрбою прямував: *
додому
на полювання
до коханої
Підносили пиріжок …А в окремих місцях видна досвідчена рука художника. Наприклад, поетичний образ золоте яблучко він розгорнув у виразну картинку; в ній відчувається натюрморт:Воно, Соку стиглого повно,
Так свіжо і так духмяно,
Так рум’яно-золотисто,
Ніби медом налилося!
Видні насіння наскрізь.Отримане від мачухи яблучко так само підступно і оманливе у своїй привабливості, як і вона сама. Емоційно багата, глибоко лірична, іронічна і наповнена драматизмом, казка розвивається по канві авторських інтонацій, які відображають пушкінську «гру» в казкаря.Автор ніби встає на рівень уявлень народного виконавця з його моральними оцінками. Царівна-сирота – це ідеальна, з селянської точки зору, дівчина. Вона білолицю, чорноброва і разом з тим наділена цілим кодексом позитивних моральних якостей: вподоби лагідного такого, від зеленого вина відрікається вона. Царівна подає хліб убогою, пестить нежною рукою Соколко. Підкреслюється її працьовитість. Красуня мачуха горда, ломліва, норовлива і ревнива. Жорстока володарка, вона загрожує сінної дівчині страшної стратою – рогаткою.«Підлаштовуючись» під народного виконавця, в іронічних інтонаціях автор роздвоюється, його «маска» відкривається. Доброзичлива іронія непомітно вплітається в загальний святковий тон: Але як бути? І він був грішний …; Брати мовчки постояли Та в потилиці почухали … Такі інтонації можливі й у народного казкаря. Але от іронія зачіпає романтичний літературний метод – і це вже тільки пушкінський голос.Сцену, рісующую Єлисея в печері перед труною мертвої нареченої, можна розглядати як пародіювання романтичних пристрастей. У фольклорній казці ця зустріч відбувається аж ніяк не в такій «екзотичної» обстановці і, крім того, завжди дається побутове пояснення пожвавлення царівни: з неї знімають предмет, від якого вона померла (сорочку, кільце), або ж у неї з рота випадає шматок отруєного яблука. У Пушкіна наречена оживає від бурхливих почуттів нареченого:І про труну нареченої милої
Він вдарився усією силою.
Труну розбився.
Діва раптом Ожила …
Можна вловити приховану іронію і в контрастах емоційного стану героїв:
І постає вона з гробу …
Ах! .. І заридали обидва.
І поруч з цим:
І, розмовляючи приємно,
У шлях пускаються назад …У стилі казок-поем виявляються і не пародійні романтичні елементи. Вони є і в «Казці про мертву царівну …», що запобігає спрощене сприйняття високого, ідеального змісту: у смутку душевної; у темряві сумної; «Раптом згасла, жертвою злобі, На землі твоя краса, Дух твій візьмуть небеса».«Нефольклорную» авторську позицію висловлює і драматизм, який можна вловити між рядків. В образ бездушною красуні мачухи увійшов холодний «століття-торгаш» зі своїм всеподавляющей егоїстичним началом. Царице хочеться бути на світі всіх миліше – що теж у своєму роді «ідея наполеонизма». Ще більш виразно вона прозвучала в одночасно створювалася «Казці про рибака і рибку» (образ баби). Втрата моральних начал перед страшною ходою «залізного віку» – важлива тема творчості Пушкіна 30-х рр. У його казках зіткнення добра і зла не могло пройти повз сучасного історичного заломлення, що не увібрати дух свого часу.Але все ж провідним орієнтиром у позиції автора є традиційне народне свідомість. У казці панує атмосфера ідеальної російської селянської етики: цариця чекає чоловіка біля вікна і дивиться в поле; молода царівна дружно живе з богатирями:Їм вона не перечить,
Чи не суперечать їй вони.Богатирі дотримуються народний звичай гостинності, що виражається у фольклорній «формулою викликання», відомої у різних сюжетах російських казок. Пушкін чув її в Михайлівському варіанті і творчо переробив.