сміливий хитрий розуний кмітливий винахідливий
Відповідь:
1-В, 2-В, 3-Г, 4-Г, 5-Б(??), 6-Б, 7-А, 8-Б, 9-Г, 10-Г, 11-Г, 12-А
1. Вірш "Ой три шляхи широкії..."поет написав у 1847 в місті? В) Санкт- Петербурзі (під час перебування в казематі).
2. У вірші "Ой три шляхи широкії" звучать мотиви? В) приреченість на розлуку
3 .Поет у поезії "Ой три шляхи широкії" використав художній засіб? Г) паралелізм (на мій погляд, бо ясени як три сини, тополя, як жіноча доля, явори - як три брати, калина, як доля молодої дівчини).
4. Провідними мотивами вірша "Мені однаково..." є всі, окрім? Г) недосконалість світу.
5. Вірш "Думи мої, думи..."- це ? Б) вірш-роздум (??? - тут я не впевнена)
6. Поет порівнює думи із? Б) голуб'ятами (у вірші "Думи мої, думи мої,/Ви млї єдині...")
7. Наскільки частин умовно можна поділити поезію Лесі Українки "Давня весна?" А) 2 (на дві частини)
8. Як називає Леся Українка свої мрії? Б) ясні (у творі «Хотіла б я піснею стати»)
9. Леся Українка характеризує Бертольда такими словами,окрім? Г) веселий ( цитата "Був він гордий та завзятий,/ Але ж тільки на упертість / Та на гордощі багатий").
10. У яку пору року склав поет серенаду для Бертольда? Г) влітку ( цитата - "Літнім вечором пізненько/ Сам поет сидів в хатині)
11. Який художній засіб вжила поетеса у рядках: Люди мучились, як в пеклі. Пан втішався як у раю. Г) антитезу ( рай-пекло).
12. Розв'язкою у поемі "Давня казка" є? а тут варіанти відповіді цікаві, з точки зору визначення поняття розв"язка, то розв"язкою твору є А) вбивство поета (хоча за твором поета ув"язнили і він помер у тюрмі або його скарали на смерть – цитата «Так довіку у темниці/ Довелось поету жити,/ За тюремний спів він мусив/ Головою наложити»), а от Бертольда вбили люди, а "тепер нащадки графські / Тюрми міцнії будують" - так закінчується поема, але це не скоріше розв"язка твору, а епілог"), тому спинимось на варіанті відповіді "А".
Пояснення:
Необхідність в окремій будівлі для міського театру стала особливо відчутною в кінці XIX століття . У цей час Львів перебував у складі Австро-Угорщини , офіційно називався Лемберг і був столицею окремої великої австрійської провінції - Королівства Галичини і Лодомерії .
У 1895 році був оголошений конкурс, в якому переміг проект директора Львівської вищої художньо-промислової школи З. Горголевського . Він запропонував сміливе рішення для місця будівництва нового театру. Так як центр міста на той час був щільно забудований, проект передбачав перекриття міської річки, Полтви , суцільними бетонними склепіннями. З. Горголевский керував усіма земляними та будівельними роботами. Основне навантаження лягло на львівську фірму інженера І. Левинського . Будівництво почалося в червні 1897 року і тривало майже три роки.
Алегорія Слави на фасаді театру
Великий міський театр (так називався Оперний театр до 1939 року ) відкрився 4 жовтня 1900 року . В урочистому відкритті взяли участь письменник Генрик Сенкевич , композитор І. Падеревський . У цей вечір в театрі показували постановку драматичної опери «Янек» В. Желенського про життя жителів карпатської Верховини .
У 1934 році театр закрили через економічну кризу. У 1939 році тут пройшли Народні збори Західної України , які підтримали приєднання Галичини і Волині до УРСР . Театр був знову відкритий в 1939 році і отримав назву Львівського державного оперного театру.
У 1944 року 22 липня Львівського оперного театру могло б і не стати. У запеклих боях за Львів, німці вирішили замінувати і підірвати будівлю Львівського оперного театру.
У 2000 році театр святкував 100-річчя і було прийнято рішення дати театру ім'я відомої оперної співачки Соломії Крушельницької.
У 2008 році театр став членом асоціації Опера-Європа
Львівський Оперний театр побудований (1897-1900) за проектом архітектора Зигмунда Горголевського, який самостійно керував усім будівництвом використовуючи форми Ренесансу та бароко. Будівля багато скульптурним декором, в оформленні інтер'єру переважає мармур, ліпні орнаменти, позолота і декоративний живопис. Театр був декорований і зовні і всередині, продемонструвавши мистецтво скульпторів ( П. Войтович , Ю. Марковський , А. Попель , Е. Печ, Т. Баронч ) і художників (Т. Попель, М. Герасимович, Т. Рибковський, З. Розвадовський , С. Дембіцький, С. Рейхан).
Глядацька зала побудований у формі ліри, складається з партеру і 3-х балконів, налічує 44 ложі і вмещет 1000 глядачів. Зал має забарвлення в білих тонах з золотом. Головним акцентом обробки балконів є відлиті з гіпсу фігури атлантів, коріатід, муз, геніїв, а також герми. Пишно прикрашений стелю залу для глядачів. У центрі знаходиться круглий плафон з прекрасною бронзової люстрою, виготовленої за проектом З.Горголевський. Позолочена ліплення у вигляді гірлянд з квітів та листя, ділить коло плафона на десять сегментів, в яких знаходяться картини з алегоричними жіночими фігурами. З 1900 року традиційно зберігається бордовий колір крісел. Загальну картину залу завершує декоративний завісу «Парнас», створений Генриком Семирадського. Художник працював над нею останні роки свого життя в Римі. Вийшло так, у замовників не вистачило грошей, щоб заплатити художнику за роботу. Семирадский своє унікальне полотно, над яким трудився кілька років, подарував театру. Парадний завісу в обрамленні чудесного бордюру, виконаного італійським майстром Ретроссі за ескізом самого Семирадського, вперше постав перед залом для глядачів 13 січня 1901 року. Семирадский помер через рік після відкриття театру, а його завісу і понині прикрашає театр. Завіси-картини такого типу є лише в Ла-Скала, а також в операх Кракова і Львова. Перед глядачем завіса опускають лише при особливих випадках, наприклад на прем'єрах. Семирадский помер через рік після відкриття театру, а його завісу і понині прикрашає театр. Завіси-картини такого типу є лише в Ла-Скала, а також в операх Кракова і Львова. Перед глядачем завіса опускають лише при особливих випадках, наприклад на прем'єрах. Семирадский помер через рік після відкриття театру, а його завісу і понині прикрашає театр. Завіси-картини такого типу є лише в Ла-Скала, а також в операх Кракова і Львова. Перед глядачем завіса опускають лише при особливих випадках, наприклад на прем'єрах.
прости что на русском:
Он был - Испуган,Доволен,Счастлив и горд!
Это как я написал.(еще в 5 классе)