ответ:
кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру, здійснюючи за її зв’язок з навколишньою природою та іншими . в результаті такого спілкування відбувається взаємне культурне збагачення. і як наслідок — різні культури розвиваються, ускладнюються, стають набагато різноманітнішими.
світова культура — феномен . національна культура є частково і джерелом світової культури, одночасно витікаючи з неї. без ї культури не може бути регіональної, самобутньої національної і навпаки. світовій культурі властивий інтегрувальний процес. національні ж мають диференційований характер.
українська культура з давніх-давен зазнавала впливу зі сторони і в свою чергу, так чи інакше, впливала на інші культури, проявлялася у міжнародних відносинах різним чином.
порівняння «наче біс який сидів у хлопцеві», «щоки, ніби оловом налиті», «як соловей-розбійник», «ворота, ніби скринька», «камінь, а не дитина», «дощ такими потоками, наче там тисячі федьків», «лід, як цукор», «немов не чув», «наче твій тато, став пузатий федько», «стриба, як кішка», «як крізь сон бачив», «шматки лізли на неї, немов збиралися розчавити живе створіння», «крижини лізли одна на одну, чисто було схоже на те, як женуть великій гуркіт волів», «стрибнув, наче пробуючи його».
метафора «сонце хитро виглядає з-за парового млина», «паперовий змій кокетує й хитає головою», «соромливо посміхається своїми невеликими синіми очима толя», «дощ січе»; «грім тріщить», «парує земля», «лід тріщав, лускався», «крига йде».
мова твору притаманні: лаконізм, стислість, скупість, динамічність і «нещадність», «образно-уривчасте» речення і драматичні діалоги з повторами, вигуками, уривками фраз. використання діалектизмів, русизмів, жаргонізмів сприяло повнішому і правдивому змалюванню епохи.
Объяснение:
В оповіданні описується випадок, де розкриваються справжні характери героїв. Одного дня захеканий Федько, весь у грязюці, прибіг до хлопців і розповів їм про льодохід на річці і про свою небезпечну ідею перейти річку. Усі хлопці, наче зачаровані ним, наступного дня пішли на річку, де до них причепився Толя, якого навіть і не кликали. Саме Толя підштовхнув Федька перейти річкою на той берег, що Федькові без проблем удалося зробити.
Заздрячи халамидникові, Толя сам вирішив переправитися через річку і тим самим викликати захоплення у гачів. Але йому не пощастило. Уже на середині річки Толя зрозумів, що це не так легко, й почав панікувати. Якби не Федько, Толю б чекала неминуча смерть. Халамидник витяг хлопця на берег, хоча сам упав у крижану воду. Однак дорослі не оцінили героїзм Федька, а, навпаки, звинуватили його в тому, що сталося, і жорстоко покарали, незважаючи на важкий стан здоров'я.
Федько помер. А брехливий боягуз Толя, якому все сходило з рук, у день поховання Федька безсоромно побіг гратися з його чижиком, котрого він безсовісно забрав у матері Федька.
Тому якби я був Федьком я нехотів би мати таких друзів.Як кажуть ''Як не матимеш друга, не матимеш ворога''