«Краще гірка правда, ніж солодка брехня» – досить часто можна почути, як батьки навчають дітей. Безумовно, брехня – це погана річ. Та чи варто завжди говорити правду? Дуже часто виникає ситуація, коли ми сумніваємось. І тут дилема: сказати, як є чи схитрити. Гадаю все залежить від ситуації. Ось, наприклад, Ви зустрілися з подругою і вона, м’яко кажучи, дивно виглядає. Збрехати їй – означає лицемірство. А для дружби це неприпустимо. З іншого боку неприпустимим є постійне використання брехні. Використавши її одного разу – доведеться знову. А потім і знову. Це як хвороба, від якої неможливо вилікуватись. Брехня рано чи пізно викриється й довіри до людини більше не буде. І вже ніяка правда не врятує від гірких наслідків. Говорити правду не завжди легко. Та варто пам’ятати, що це винагороджується повагою з боку оточуючих. Чесна, щира людина ніколи не зрадить. Їй можна довіряти в складну годину. Отож, людські стосунки – це цінність для кожного з нас. І потрібно докласти великих зусиль аби зберегти довіру. Ось чому варто навчитися не просто говорити правду, а й грамотно її подавати.
Оглядівський живе спогадами про сім’ю. В нього щасливо склалося власне подружжя (можливо тому він один вижив, щоб повернутися до сім’ї). Добровський намагався відсіяти винуватця несправедливості життя; Дружина Добровського й Пшилуського — повії. Сабо, із ознаками злобної нетерплячки, чекає найслабшого у танці; Сабо ніхто не чекає з війни. Бояні опановує лише одна думка: блискавична смерть. Ніколич жалкує, що не зміг виконати свою місію у цьому житті. А дух Штранцінгера «ширяє вже далеко від нас… поза межами болю.» Його дівчина наклала на себе руки.
Добрий день, шановний Яремо! Нещодавно я прочитав поему «Гайдамаки», яка мене зацікавила та дуже вразила. У цій поемі ви стали моїм улюбленим героєм. Я був вражений вашою мужністю та рішучістю. Також мене вразила ваша любов до Батьківщини, за яку ви боролися до останньої краплі крові. Мене вразило те, що ви пройшли через ряд метаморфоз: від покірного раба до народного месника. Чесно кажучи, я не очікував того, що після такого покірного життя ви схаменетеся та почнете боротьбу проти жорстоких панів.
Також мене здивувала ваша щира любов до Оксани. Ви так сильно любили її, що пішли навіть на війну щоб її визволити. На вашому місці я, мабуть, вчинив так само, бо позбавлення людини кохання – це вчинок, який не можна пробачити. Тож це було останньою краплею вашого терпіння, після чого ви перетворилися на лютого та хороброго месника.
Ще мені подобається, що все закінчилося щасливо: ви повінчалися з Оксаною та стали Залізняку як за сина.
Також, мені подобається ваша самовіддача та рішучість у битві, у якій ви проявили себе справжнім героєм та образом свободолюбивого народу. Мене вразив ваш сильний дух та грізна сила.
Мене цікавить питання: чи змогли б ви стати народним месником, якщо б не вкрали Оксану? Чи пішли б ви до гайдамак без цієї «останньої краплі»? Та чи змогли б придбати такий сильний дух та незламну хоробрість?
Ви запам’яталися мені як людина з великою душею , сильним духом та надзвичайною мужністю. Мене вразили ваші героїчні вчинки та душевні емоції. Отже, ви стали для мене ідеалом патріотичної та щиро люблячої людини.
«Краще гірка правда, ніж солодка брехня» – досить часто можна почути, як батьки навчають дітей. Безумовно, брехня – це погана річ. Та чи варто завжди говорити правду? Дуже часто виникає ситуація, коли ми сумніваємось. І тут дилема: сказати, як є чи схитрити. Гадаю все залежить від ситуації. Ось, наприклад, Ви зустрілися з подругою і вона, м’яко кажучи, дивно виглядає. Збрехати їй – означає лицемірство. А для дружби це неприпустимо. З іншого боку неприпустимим є постійне використання брехні. Використавши її одного разу – доведеться знову. А потім і знову. Це як хвороба, від якої неможливо вилікуватись. Брехня рано чи пізно викриється й довіри до людини більше не буде. І вже ніяка правда не врятує від гірких наслідків. Говорити правду не завжди легко. Та варто пам’ятати, що це винагороджується повагою з боку оточуючих. Чесна, щира людина ніколи не зрадить. Їй можна довіряти в складну годину. Отож, людські стосунки – це цінність для кожного з нас. І потрібно докласти великих зусиль аби зберегти довіру. Ось чому варто навчитися не просто говорити правду, а й грамотно її подавати.
более-лемение должно подходить