У світі існує багато різних свят, але в нашій родині найбільш шанованим є Різдво Христове. Це свято відзначається відразу ж після Нового року і таїть воно в собі багато приємних несподіванок і сюрпризів. У нашій країні в цей час у дорослих і школярів тривають зимові канікули. Всі перебувають у піднесеному, чудовому настрої. Виникає дивне відчуття, ніби реальність поглинає добра дитяча казка.
Різдво — моє улюблене свято. Хочеться розповісти, як його відзначає моя родина.
У квартирі стоїть гарно прикрашена ялинка, на якій яскраво запалюються маленькі вогники гірлянди. Своїм теплим світінням вони начебто за нас у світ дитячих спогадів і мрій. І, дійсно, наступає різдвяна феєрія. Мама обов’язково ставить на стіл свічки, адже ще з давніх-давен різдвяні свічки вважалися символом домашнього вогнища. У ті далекі часи, коли в кожному будинку було вогнище, в переддень Різдва, всі наступні дванадцять днів і ночей у вогнищі горіло різдвяне поліно. У наш час вогнище замінили свічки.
Різдво завжди супроводжувалося цікавими стародавніми народними традиціями й звичаями. Люди співали колядки, ходили із зіркою, переодягалися в ряджених. Я теж дотримуюся одного різдвяного звичаю. Щороку у Святий Вечір ходжу до своєї хрещеної матері в гості й приношу їй кутю. Це традиційне різдвяне блюдо, яке обов’язково має стояти на святковому столі. В знак подяки вона дає мені подарунок та солодощі.
В гості на Різдво заведено кликати найближчих людей, адже це, перш за все, сімейне свято. Тому у нас за великим святковим столом збираються в цей вечір дорогі нам люди: бабуся, мій старший брат Роман з дружиною та сином Артемом, мої хрещені батьки. Наші посиденьки супроводжуються веселими іграми, вікторинами, піснями. Мені дуже подобається, коли мій брат починає грати на гітарі.
Різдво дуже зближує членів нашої великої родини. Я без перебільшення можу сказати, що це моє улюблене свято.
Українська мова - велике духовне надбання нашого народу Моє ставлення до української мови Любов до рідного краю, до Батьківщини виявляється в любові до рідного слова. Словом рідним треба дорожити, як честю матері, як совістю. Якщо людина байдужіє до рідної мови, то в її душі вмирає краса рідної землі, вона втрачає зв'язок з нею. Людина стає без роду, без племені, котиться перекотиполем у безодню бездуховності й жорстокості, перетворюючись на подобу людини. Але що то значить бути бездуховною людиною? Це просто істота, біологічна істота без серця, без душі. Ми часто милуємося краєвидами природи. Слухаємо шепіт дерев у саду, спів птахів у гаю. Бачимо, як журно хилиться колос пшениці на ниві в очікуванні хліборобських рук. Зачудовано гаємо, як квіти ніби вибігають на берег річки й здивовано дивляться на її швидкий плин у невідомість. Замріяно стоять верби на березі, опустивши зелені коси у воду. Про що вони мріють? Земна краса завжди прагнула натхненного слова. Воно лишилося в багатющій скарбниці української пісні, казки, легенди, поезії. Хай же вічно звучить музика народного слова. Нехай неповторні його пахощі стануть для кожного з нас найдорожчими і найріднішими. Саме так я уявляю собі ставлення до рідної мови. Думка моїх однокласників була одностайна: людина не може існувати без своєї мови, без культури свого народу. Я не закликаю всіх одягати національний одяг, — від цього українцем не станеш, але не знати українцям своєї мови просто соромно. Вважаю, що кожен повинен знати мову й пісні своєї бабусі, яка так щиро колись розповідала нам казки, яка вчила співати. Щиро вдячна своїй бабусі за те, що вона прищепила мені любов до рідної мови, до рідної землі.
Ма́вка — казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Мавка є у душі кожної дівчиниТрадиційно вважають, що мавки живуть у лісах. У Галичині місцем поселення мавок вважають Карпати. Мавки символізують душі дітей, які народилися мертвими чи померли нехрещеними. Вони часто постають у вигляді молодих красивих дівчат, що танцями і співом заманюють хлопців у ліс, де залоскочують їх до смерті або стинають їм голови. Щоб урятувати душу дитини, потрібно було на Троїцькі святки підкинути вгору хустину, назвати ім'я й промовити: «Хрещу тебе», і врятована душа попадала в рай. Якщо ж душа доживала до семи років і не потрапляла в рай, то немовля перетворювалося на русалку або мавку і завдавало шкоди людям . я не знаю шо написати перероби якось
У світі існує багато різних свят, але в нашій родині найбільш шанованим є Різдво Христове. Це свято відзначається відразу ж після Нового року і таїть воно в собі багато приємних несподіванок і сюрпризів. У нашій країні в цей час у дорослих і школярів тривають зимові канікули. Всі перебувають у піднесеному, чудовому настрої. Виникає дивне відчуття, ніби реальність поглинає добра дитяча казка.
Різдво — моє улюблене свято. Хочеться розповісти, як його відзначає моя родина.
У квартирі стоїть гарно прикрашена ялинка, на якій яскраво запалюються маленькі вогники гірлянди. Своїм теплим світінням вони начебто за нас у світ дитячих спогадів і мрій. І, дійсно, наступає різдвяна феєрія. Мама обов’язково ставить на стіл свічки, адже ще з давніх-давен різдвяні свічки вважалися символом домашнього вогнища. У ті далекі часи, коли в кожному будинку було вогнище, в переддень Різдва, всі наступні дванадцять днів і ночей у вогнищі горіло різдвяне поліно. У наш час вогнище замінили свічки.
Різдво завжди супроводжувалося цікавими стародавніми народними традиціями й звичаями. Люди співали колядки, ходили із зіркою, переодягалися в ряджених. Я теж дотримуюся одного різдвяного звичаю. Щороку у Святий Вечір ходжу до своєї хрещеної матері в гості й приношу їй кутю. Це традиційне різдвяне блюдо, яке обов’язково має стояти на святковому столі. В знак подяки вона дає мені подарунок та солодощі.
В гості на Різдво заведено кликати найближчих людей, адже це, перш за все, сімейне свято. Тому у нас за великим святковим столом збираються в цей вечір дорогі нам люди: бабуся, мій старший брат Роман з дружиною та сином Артемом, мої хрещені батьки. Наші посиденьки супроводжуються веселими іграми, вікторинами, піснями. Мені дуже подобається, коли мій брат починає грати на гітарі.
Різдво дуже зближує членів нашої великої родини. Я без перебільшення можу сказати, що це моє улюблене свято.