Література -- це джерело життя і натхення. Вона здатна зробити когось на кілька характеритик добрішим або ж навпаки. Хоча все ж, якими б вона нас не робила, література розвиває. Починаючи від словникового запасу і завершуючи вмінням чітко формулювати свою думку. Вона здатна формувати нашу свідомість і бачення майбутнього, засмучувати нас і смішити, спонукати поступ і занепад нашого життя. Література є тим вчителем, який прагне показати нам найбільше можливих відкриттів цього світу у різних сферах, починаючи від сімейного життя і завершуючи ставленням до природи. У розмаїтті тем, до яких звертаються автори, ми точно знайдемо те, що стосується нас найбільше і що сподобається нам. Вона вчить нас бачити людей такими якими вони є і розуміти систему їхніх вчинків, вчить любити і висловлювати любов, вчить жити і відчувати життя.
Объяснение:
ОтСвітлана вирішила сьогодні зустрітись зі своєю подругою. В кафе вони мимоволі почали шукати тему для розмови. Світлана вирішила розпочати:
– Нещодавно зрозуміла, що без грошей нічого в цьому світі не можна отримати.
– Ти впевнена? Може ти трохи перебільшуєш? – з неприхованим подивом запитала Анна, подруга Світлани.
– Ну так.От скажи мені, що, по твоєму, не можна купити за гроші?
– Кохання, – тихо відповіла дівчина. Світлана розсміялась.
– А що ти скажеш про пари, в яких чоловік платить гроші дівчині аби та була з ним?
– Ти мене не розумієш. Я не кажу про стосунки і те, як вони існують. Я кажу про почуття. Про те, що торкаєтсья найглибших куточків серця.
– Я думаю що за кілька тисяч доларів можна й туди долізти.
– Невже ти думаєш, що метелики в животі і захоплення в очах можна купити? Це неможливо. Якщо ти так вважаєш, то певно ти ніколи не кохала.
– Кохала! Роман з Дмиром був чудовим! Він купляв мені такі гарні прикраси! Жоден чоловік такого для мене не робив!
– Значить все-таки не кохала.
Объяснение:
Не так часто літературні твори викликають жваве обговорення серед моїх однолітків. А поезія Василя Голобородька викликала, якщо можна так сказати, справжній фурор. Перше, що спадає на думку, якщо виникає потреба схарактеризувати якось його творчість, — слово «дивно». Він пише дивні і неочікувані тексти. До того ж усе в його творах є дивним і неочікуваним. Дивує форма, вона близька до вільного, білого вірша — в ній простежується темп, але часто нема рими, іноді цей темп раптово змінюється, як змінюється музична тема. І образи в автора теж дуже неочікувані. Зелене волосся дощу, слова, якими ми мовчимо на самоті. Все це так незвично, але так захоплююче і цікаво.