1) Любов Петрівна Пономаренко народилася 25 травня 1955 року 2)у с. Іванківцях Срібнянського району, що на Чернігівщині 3)закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя. 4)Усе життя письменниці пов'язане з філологією: працювала вчителем російської мови й літератури на Срібнянщині, у редакціях газет Чернігівщини та Полтавщини. 5)нині письменниця живе в м. Гребінках Полтавської області, працює власним кореспондентом обласної газети «Зоря Полтавщини». 6)Ще в ранньому віці проявилося поетичне обдаровання Любові Пономаренко 7) Прозу почала писати з 1980 р. Як зізнається письменниця, для неї література є порятунком, Вічним Містом, до якого поривається впродовж усього життя.
Серця не мати, серце крається; і в голову не класти, вітер в голові; і оком не моргнути, крутиться світ в очах; без зайвих слів, замовити слівце. 1. Не маєш ти серця, Іване, інакше б зміг мене зрозуміти. 2. І що з тобою робити, як тебе чомусь навчити, коли в тебе вітер в голові. 3. А ти знаєш, який я швидкий, не встигнеш і оком моргнути як я буду вдома. 4. Недавно приходили люди, хотіли замовити за нього слівце аби він став старостою села. 5. Ох, скільки всього за день зробила, аж в очах крутиться. 6. Стільки лиха в житті мого сина, аж серце крається.
2)у с. Іванківцях Срібнянського району, що на Чернігівщині
3)закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя.
4)Усе життя письменниці пов'язане з філологією: працювала вчителем російської мови й літератури на Срібнянщині, у редакціях газет Чернігівщини та Полтавщини.
5)нині письменниця живе в м. Гребінках Полтавської області, працює власним кореспондентом обласної газети «Зоря Полтавщини».
6)Ще в ранньому віці проявилося поетичне обдаровання Любові Пономаренко
7) Прозу почала писати з 1980 р. Як зізнається письменниця, для неї література є порятунком, Вічним Містом, до якого поривається впродовж усього життя.