Дуже часто, спілкуючись з людьми, ми квапимося зі своїми висновками щодо них. Зверхнє ставлення до людей та неспроможність розібратись у тому, хто що собою представляє, може обернутись поганими наслідками для нас самих. Часом ми сприймаємо зовнішній фасад за справжню суть людини, та одразу вішаємо свій ярлик, так до кінця не розібравшись, ким насправді вона є. Звідси – закономірне розчарування, навіть почуття, що тебе зрадили, тощо при подальшій взаємодії. Звідси й те, що ми часто відштовхуємо людей, зовні непривабливих та багатих душею. А найгірше, що й самі починаємо перейматися лише тим, як виглядаємо зовні, замість того щоб по-справжньому вдосконалюватися.
Як показує життя, треба дивитись глибше та намагатись утриматись від оцінки людини, не пізнавши її краще. Не дарма кажуть, що людина пізнається за вчинками, а не словами та образом, що вона намагається створити для оточуючих. Досить згадати панночку з повісті «Інститутка» Марка Вовчка. При першій зустрічі вона вразила дівчат-кріпачок своєю красою, та потім виявилася жорстокою та недалекою людиною.
Ще один яскравий приклад – політики. Людина справляє позитивне враження на свій електорат «правильними» словами та ретельно створеним іміджем, над яким працюють десятки політологів-піарщиків. Але якщо простежити її реальні дії, що можна легко встановити, ким насправді є політик та які цілі переслідує. На превеликий жаль, багато людей не можуть (або просто не бажають?)розібратись у суті справи. Звідси – тисячі «принижених» та «ошуканих» виборців.
Особисте невігластво та лінь є основними проблемами при спілкуванні та взагалі взаємодії між людьми. Таким чином, небажання зробити простий аналіз призводять до катастрофічних наслідків не тільки на особистісному, а також на суспільному рівнях. Можна скільки завгодно перекладати відповідальність на інших, але насправді, десь у глибині душі ми розуміємо, що самі ускладнюємо своє життя, пускаючи в нього «порожніх» та непотрібних людей, які пускають пил в очі, насправді маючи гнилу душу.
Можливість робити висновок щодо конкретної людини, завжди пам’ятати, що саме її вчинки вказують на суть особистості, що дешева «мішура» легко зникає, як тільки наступає критичний момент – саме ці критерії допомагають залишити в своєму оточенні та громадському житті найбільш гідних та зрілих людей, які спроможні зробити наш світ кращим.
Твір «Гуси-лебеді летять» авторства Михайла Стельмаха, а також «Климко» Григіра Тютюнника є дуже цікавими для людей молодого покоління з причини того, що в них розглянуті життя двох маленьких хлопчиків – Михайлика та Климка відповідно. У цих творах ми можемо дізнатися про долі хлопчиків, про їх характери і все те, що було властиво цим дітям. Крім того, ми можемо дізнатися про їх життя, його умови, що теж дуже цікаво і може бути порівняно з тим, що існує в житті кожного з нас. Ці твори дуже цікаві, з них є багато корисного, що взяти.
Я можу сказати з упевненістю, що мені вдалося взяти з цих творів багато. Перш за все, я взяв від них години захоплюючого читання. Я провів за двома цими творами багато часу, а тому можу з упевненістю сказати, що вони дуже цікаві. Автори описали дуже цікаві події з життя двох хлопчиків, мені було вкрай захоплююче прочитати про життя в тих умовах, які для мене зовсім невідомі. Я не просто прочитав з цікавістю, але відчував безліч важливих відчуттів. Наприклад, мені було дуже шкода Климка, який, здається, загинув в кінці однойменного твору. Я чомусь по-справжньому пишався молоддю, коли читав про те, як Михайлик допомагав своїм батькам і щосили прагнув бути для них як можна більш корисним. Все це мало значення й справляло на мене дуже сильне враження.
Втім, мені здається, що при читанні даних творів мені також вдалося збагатитися духовно, стати більш свідомим і правильним з усіх точок зору чоловіком. На прикладі Михайлика та Климка я зміг побачити, як молода людина або навіть дитина може себе вести. Обидва цих хлопчика були дуже високі з точки зору моралі: Климко, незважаючи на всі жахи війни, залишився доброю людиною і був готовий допомагати іншим. Михайлик теж був з усіх боків позитивним хлопчиком, який дуже добре допомагав власним батькам. З обох цих дітей можна взяти приклад, і я це успішно роблю. Принаймні, я намагаюся.
З цих двох творів можна взяти безліч корисної інформації. По-перше, вони захоплюючі, дають корисне читання для розуму і душі. По-друге, вони показують життя дітей в тих обставинах і ситуаціях, які абсолютно нехарактерні для сучасних дітей. По-третє, вони можуть дати кожній дитині правильні життєві орієнтири, задати їй високі моральні стандарти поведінки і показати, чому ці стандарти є правильними. Все це і було взято мною з даних творів.
Объяснение:)