Український фольклор налічує досить багато дум. Усі вони по-своєму особливі і дуже цікаві. Але серед них є одна, яка мені подобається найбільше.
Головними героями дум в основному виступають мужні, сміливі чоловіки, оборонці рідної землі, жінки зустрічаються дуже рідко. Мене найбільше приваблює образ Марусі Богуславки з однойменної думи.
Ми бачимо перед собою молоду дівчину, полонену турецьким паном. У подібній ситуації багато б жінок не витримали, але не вона. Маруся вижила, пристосувавшись до свого становища.
Можна сказати, що вона зрадила своїй країні, ставши дружиною турецького пана. Але це не так. У житті їй випала складна доля, і смілива дівчина вирішила прийняти її такою, як вона є. Якби вона так не зробила, то, може, і не змогла б урятувати невільників.
Прийнявши життя в полоні, вона розуміє, що назад немає дороги, що в Україну вона більше не повернеться:
Та нехай мене, дівки-бранки,
Марусі, попівни Богуславки,
З неволі не викупає,
Бо вже я потурчилась, побусурменилась
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного!
Ми не знаємо, що Сталося з нею після втечі невільників. Можливо, пан її за це жорстоко покарав. Але вона, незважаючи на це, врятувала полонених:
Вислухай, Боже, у щирих,
У нещасних молитвах
Нас, бідних невольників!
Проста українська дівчина Маруся, забувши про себе, героїчно визволила невільників з турецького полону. Тим самим вона заслужила собі вічну пам’ять і вдячність України.
Вакула – молодий сільський коваль, головний герой повісті Гоголя. Крім того, що він відмінний майстер своєї справи, він ще й знатний на всю округу художник (малював картини на релігійні теми і образу святих). Цей парубок може бути одночасно і веселим і відповідальним, ніжним і сильним, дуже господарським і легким на підйом. Він з самого дитинства є помічником своєї матері у веденні господарства, його всі поважають в селі, так як він цього заслуговує. На церковній стіні Вакула зобразив святого Петра в день Страшного суду. Святий, з ключами в руках, виганяв з пекла злого духа, і «переляканий чорт кидався на всі боки, передчуваючи свою погибель, а ув’язнені перш грішники били й ганяли його батогами, полінувалася …». Саме за цю картину Вакула потрапив в немилість до біса, який протягом всієї повісті намагається помститися молодому ковалеві. Вакула дуже любить Оксану – найкрасивішу і, напевно, тому примхливу дівчину в Диканьці. Але Оксана погоджується вийти за Вакулу заміж тільки після того, як він принесе їй царицині черевички. Коваль, кинувши все, мчить до цариці, щоб догодити своїй норовливій і примхливії дівчині, яку він дуже любить. А в помічники він вибирає самого чорта. В відсутність Вакули Оксана розуміє, наскільки дорогий їй коваль. Їй не потрібні навіть царицині черевички. Але сміливий Вакула вже дістав їх – і щастя молодих безмежне.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/nich-pered-rizdvom-obraz-vakuli/