Як відомо з твору, Лобо - це Великий вовк, який був ватажком зграї. Його вважали наймудрішим в зграї, тому що він був розумним вовком, який «відчував» все пастки і капкани і вмів їх обходити. Його сила і розум викликали повагу навіть у мисливців.
Але одного разу хитрий і мудрий Лобо промахнувся. І сталося це тоді, коли його кохана, красива, горда і сильна біла вовчиця Бланка, потрапила в капкан. Лобо всіляко намагався її врятувати. Він не думав про себе. І врятувати Бланке не пощастило. Лобо схопили мисливці. «Він втратив і силу, і волю, і подругу». Серце вовка не витримало: він помер.
В оповіданні автор показує вовків такими, якими вони є насправді, їх хижість, ворожість і одночасно природну силу, хитрість, відданість. Лобо вчить людей цінувати життя, яка має сенс лише тоді, коли освітлене любов'ю до іншого.
Е. Сетон-Томпсон закликає вчитися у природи мужності і боротьби за життя, самопожертви, сили духу. А ще - благородства і рицарства. У своїй розповіді «Вовки» письменник так пише про лицарство вовка: «Лицарство в найпростішому розумінні цього слова можна визначити так: увага, яку проявляє людина до жінки як представниці слабкої статі. В такому розумінні лицарство серед вовків є досить поширеним явищем». Лобо дійсно показав лицарське ставлення до вовчиці Бланки та вірність в любові.
У Сетон-Томпсона багато творів про Тварин, яких він дуже любить. Можливо, тому, що в світі тварин всі чесніше, справедливіше. Там немає лицемірства, підкупу, зради, зла. Там якщо борються - то виживають, якщо люблять - то назавжди.
Було б чудово, якби люди теж завжди були до кінця чесними і справедливими. Можливо, ми коли-небудь зможемо опанувати цю науку за до кращої вчительки - Природи
Объяснение:
“Сіроманець” характеристика Сашка Доброта. Ця риса людського характеру цінувалася в усі віки й у всіх народів. Адже добра людина ніколи не чинить зла, вона не здатна на підлість, навпаки, завжди налаштована на життя та відродження, а не на нишення. Таким ми бачимо персонажа повісті М. Вінграновського «Сіроманець» Сашка. Хлопець виступає проти переслідування й жорстокого знищення Сіроманця, старого вовка, що живе в їхньому лісі. Він подружився з цим хижаком, який насправді виявився здатним відповідати на добре ставлення до себе також добротою. Сашко — сильна особистість, яка вміє активно відстоювати свої життєві принципи. Хлопчик рішуче й наполегливо шукає шляхів визволити свого друга Сіроманця з кузні, куди того, зв’язаного, кинули, щоб наступного дня відвезти до зоопарку, в неволю. І йому, малому, вдалося це зробити. Не можна без хвилювання читати й епізод, у якому розповідається, як Сашко привіз Сіроманця в Одесу в лікарню, щоб сліпому вовкові зробили операцію й повернули зір. Схема простого заробітку! Сашко — дуже хороша людина, він наполегливий, гуманний, рішучий. Мені здається, шо якби було більше таких людей, як Сашко, що люблять і оберігають тварин і рослини, турбуються про них, то ми назавжди забули б про існування Червоної книги, а наша планета була б чистою й багатою, стала б затишним домом для всього сущого на Землі. Риси характери Сашка справедливий співчутливий добрий чуйний принциповий самостійний вірний цілеспрямований “Сіроманець” цитатна характеристика Сашка – «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»; «Аби я був вовком…»; «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»; – «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»; – «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»; – «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»; – «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»; – «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»; «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию». Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.
Объяснение:
Астрономія — це наука, а астрологія )- це псевдонаука. У цих напрямків різні обєкти досліджень (небесні тіла, людина).
Объяснение:
Астрономія — це наука про Всесвіт, що вивчає рух, будову, походження та розвиток небесних тіл і їх систем.
Головний б’єкт астрономії- небесні тіла.
Астрологія (від грецьких слів-зірка+ думка)- це псевдонаука. Астрологія вивчає вплив космічного фактору на земне життя
Головний об’єкт астрології – людина у всіх аспектах свого фізичного, психічного і загального прояву.