1. Б) повість.
2. В) Василь Чепіжний (М. Вінграновський «Сіроманець»).
3. В) до села прилетів вертоліт із мисливцями.
4. А) сліпий.
5. Б) їх не пустили у клініку.
6. А) Олесь (Г. Тютюнник «Дивак»).
7. В) Прокіп (Г. Тютюнник «Дивак»).
8. А) уславлення дружби, співчуття та самовіддачі у взаємодії людини з твариною.
9. Б) розповідь про ставлення Олеся до природи, власне світосприйняття
10. Г) розповідь.
11. А) золотий вечірній гість.
12. Б) персоніфікація.
13. Г) зображення осінніх перетворень у природі.
14. В) пейзажна.
15.
1. М. Вінграновський «Сіроманець» - Г) мисливці.
2. Г. Тютюнник «Дивак» - В) гирунчик.
3. М. Рильський «Дощ» - Б) гість.
4. М. Рильський «Осінь — маляр із палітрою пишною» - А) маляр.
16.
1. Федько Тойкало - Д) запропонував з’їсти подавлений теплий пиріг із м’ясом
2. Олесь - В) залишив урок малювання
3. Дід - Б) їв швидко, винувато витріщав очі, плямкав тихіше, губив крихти в бороду.
4. Матильда Петрівна - А) думала про власний авторитет.
17.
1 . Надія Петрівна - Г) учитель
2. Петро Лях - В) льотчик-капітан
3. Олександр Степанович - Д) голова колгоспу
4. Баба Маня - А) сторожиха
18. Що було б, якби Сашко не допомагав Сіроманцю? (за твором М. Вінграновського «Сіроманець»)
Світ буває дуже лихим і злим. Сіроманець був все життя сліпим, тому йому було важче за інших орієнтуватися в просторі. Сашко був його вірним другом, він йому допомагав і підтримував у всьому: ходив з ним по лісу, лягав у яму разом із ним, розрізав мотузки, якими був зв’язаний він. Хлопець його не ображав, а вовк йому довіряв. Отже, якби Сашко не допомагав Сіроманцю, то з ним б могло статися недобре, адже його могли прости впіймати мисливці тощо.
О, не журися за тіло!
Ясним вогнем засвітилось воно,
чистим, палючим, як добре вино,
вільними іскрами вгору злетіло.
Легкий, пухкий попілець
ляже, вернувшися, в рідну землицю,
вкупі з водою там зростить вербицю, -
стане початком тоді мій кінець.
Будуть приходити люди,
вбогі й багаті, веселі й сумні,
радощі й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них
шелестом тихим вербової гілки,
голосом ніжним тонкої сопілки,
смутними росами з вітів моїх.
Я їм тоді проспіваю
все, що колись ти для мене співав,
ще як напровесні тут вигравав,
мрії збираючи в гаю.. .
Грай же, коханий, благаю!
Як мені здається, Г.Квітка-Основ"яненко талановито і образно висвічує не лише щоденний побут селянина, але й ті моральні засади, які й дотепер лежать в основі ставлення до життя сучасного українця.
Що ж це за засади і які проблеми довелося вирішувати сімейству Наума Дрота? І чи має сучасний українець схожі проблеми у наші часи?
Думаю, що зараз, так само, як і двісті з чимось років тому, перед селянином стояла проблема віри в Бога. Вся повість Квітки-Основ"яненка просякнута думкою, що своє життя проста людина влаштовувала таким чином, щоб не грішити, якомога точніше виконувати Божі заповіді. Це було головним, цього дотримувалися беззастережно у сім"ї Наума Дрота. Пройшли віки, але й нині це так само хвилює сучасну людину, і кожен, як може, намагається зберегти у собі віру і не чинити всупереч заповітам Господа.
Проблема батьків і дітей так само актуальна у всі часи. Слухняна й чемна, вихована дитина, підмога батькам на старість - це було важливо для будь-якої родини тоді, і не втратило актуальності в наші дні.
Ще в повісті розкривається проблема соціальної нерівності, яка перешкоджає особистому щастю персонажів. Хіба ж так само гостро не постає ця проблема перед сучасною молодою людиною? На мій погляд, вона ще більше загострилася з часом.
Ну і нарешті проблема пошуків щасливої долі. Вона тісно сплітається з усіма вищезазначеними. Щастя людини - у вірі, у сім"ї, у коханні, у дітях, у вільній праці. Хіба це колись було інакше? Думаю, що ні. Це - на всі часи, для всіх поколінь буде важливо, до цього прагнули люди завжди і прагнутимуть у майбутньому.