Один образ людини праці вимальовано в "Зачарованій Десні" — це дядько Самійло, "великий косар". "Орудував він косою, як добрий маляр пензлем, — легко і вправно. Коли б його пустити з косою просто, він обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша". Як уособлення народної мудрості виступає у повісті дід Семен — лагідний, працьовитий, залюблений у вічне слово, такий собі народний філософ, що "прожив під сонцем коло 100 літ... ніколи не ховаючись в холодок". Усі ці образи трудівників і філософів несуть у собі думку про невичерпність і життєдайність народного джерела, про безсмертя народу.
Объяснение:
2. Цікавість боярина до роботи тухольців.
3. Виготовлення метавок.
4. Мирослава признається, що це вона навчила робити метавки.
5. Сумнів Тугара Вовка в успіхові монгольського походу.
6. Опис поляни, де відбувалася рада старців.
7. Прихід Тугара Вовка і Мирослави на раду до Захара Беркута.
8. Боярин повідомляє умови Бурунди.
9. Обговорення умов.
10. Пропозиції старців і міркування Захара Беркута.
11. Відповідь вождя Тугару Вовкові.
12. Мирослава умовляє батька залишитися в тухольців.