Відповідь:
розставляємо наголоси (позначимо -х) у тому числі з урахуванням ритму (позначимо х)
Теп-ло/-та ро/-дин-но/-го ін/-ти-му/.
Ще на/ ши-бах/ дос-ві/-ток не/ скрес.
Вста-ла/ ма-ти/. Мо-ту/-зоч-ком/ ди-му/
Ха-ту/ при-в'я/-за-ла/ до не/-бес.
Ве-се/-ло із/ ляс-ком/ се-ред/ пе-чі/
По-лу/-м'я гу/-ля-є/ по гі-/ллю.
Ков-дро/-ю за/-ку-ту/-ю-чи/ пле-чі/,
Ма-ти/ не пи/-та, чо/-му не/ сплю.
Вже од/-нак зни/-ка-є /гір-ко/-ти-на/,
Не ка/-ту-є/ сер-це/ пе-чі/-я.
Зно-ву/ я — ма/-ле-се/-нька ди/-ти-на/,
Ма-ти/ зна-є /біль-ше/, а-ніж/ я.
Ма-те/-рі роз/-ка-зу/-вать не/ тре-ба/,
Як ду/-ша світ/-лі-є/ пе-ред/ днем
В ха-ті/, що при/-в'я-за/-на до/ не-ба/
Сві-тан/-ко-вим/ ма-ми/-ним вог/-нем.
віршований розмір двоскладовий п"ятистопний хорей
Пояснення:
І́гор Миро́нович Калине́ць (нар. 9 липня 1939, Ходорів) — поет і прозаїк, один із чільних представників так званої «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв'язень. Живе і працює у Львові. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка.
Ігор Калинець народився 9 липня 1939 у місті Ходорів (Бібрський повіт, за польським адмінподілом — Жидачівський повіт, Станіславське воєводство, Польська Республіка), нині Львівської області, Україна. У 1956–1961 роках навчався у Львівському університеті, на філологічному факультеті. Після закінчення університету працював у Львівському обласному державному архіві (1961—1972).
Чоловік Ірини Стасів-Калинець.
За участь у дисидентському русі у 1972 році Ігоря Калинця було засуджено на 6 років ув'язнення суворого режиму й 3 роки заслання. Покарання відбував у Пермських концтаборах разом із Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем, Степаном Сапеляком та іншими.
Заслання відбував разом із дружиною Іриною Стасів-Калинець на Забайкаллі, у с. Ундино-Посєльє, Балейського району в Читинській області.
Після повернення до Львова у 1981 році працював у Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника. З 1987 брав участь у виданні самвидавного журналу «Євшан-зілля», згодом став його редактором.
Окрім «дорослих» пише також вірші для дітей. Було видано кілька книг, які розійшлися не тільки в Україні, але також і в країнах з великою українською діаспорою (Казахстан, Канада, США, Аргентина). Його книгу «Небилиці про котика і кицю» ілюструвала українська художниця Вікторія Ковальчук у 2005 році.
Пролісок радіє весняному теплу.
Годинникова стрілка понуро повзе по циферблату.