Відповідь:
Сашко із синьомордими повертається з підземелля, вхід в яке було замасковане у старій дерев"яній будці, в якій колись лагодили взуття.
Пояснення:
Цитат; Група викрадачів завернула за ріг будинку, й ми обережно пішли за ними назирці. — Погляньте, – скрикнула мама, – вони завели бабусю в будку, де лагодять взуття.
— Та вона ж давно стоїть зачинена і там ніхто не працює, – здивувався тато.
— Гаразд, розберемося з Сашком потім – зараз головне знайти жаб'ячий центр керування, – тато відчинив шафу, у якій купою було навалене старе взуття, легко відсунув її, і ми побачили глибокий колодязь, дна якого не було видно
Ми миттєво виконали татів наказ. І саме вчасно, бо повз нас промчав вагончик, у якому сиділи замасковані під людей синьоморди і мій підступний сусід Сашко Смик. Тепер, коли синьоморди не підозрювали, що їх може побачити хтось сторонній, вони тримали крислаті капелюхи в лапах. І видно було, що мордяки у блакитних прибульців вдоволені й спокійні. Кактус теж сяяв від задоволення.
Відповідь:
Я думаю, що це дві ропухи, яких бабуся Соля зменшила і залишила у себе в домі, щоб мух ловили.
Пояснення:
Уривок: Я зайшов на кухню й завмер від подиву. На підвіконні, біля горщиків з бабусиними калачиками, сиділи дві блакитні ротаті ропухи й лупали банькатими очима. Щоправда, за розміром вони були разів у десять менші від синьомордів, але в однієї жаби на голові стирчала чимала ґуля. Бабуся засміялася й весело пояснила:
— Розумієш, довелося мені трохи попрацювати над тими бузувірами, щоб вони мене звільнили зі свого підземелля. Вдалася я до нашого родинного характерництва – та й зменшила їх. Подумала: а чого ж їх не використати на хазяйстві? Оно скільки мух розвелося. Хай собі ловлять
ответ:війна це лихо, та треба цінувати не що є рядом. Війна жорстока, кривава, зла та нещадна. Життя Климка тяжке, але треба не залишати надію на нове життя та йти далі.
Объяснение:
я не знаю сколько предложений и с каких описаных действий так что так