Образ Івана Сили
Объяснение:
“Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення Іван Сила не квапився. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима.
” Іван, котрий у селі звик до постійної роботи, найгірше переносив байдикування. Івана у столиці вражало все, а найперше — рух. Усе тут кудись поспішало, бігло, летіло, метушилося. Зовсім не так, як у горах, де можна запросто прилягти на травичці й гати, як повільно пливуть хмари. Бідолашний хлопець ніколи не мав справи зі стількома ножами, виделками, ложками, тому аж спітнів, повторюючи уважно за господарем його рухи.
"...сутеніє; раптом
на галявині — кінь — самотній".
Р. М. Рільке
Автор за до епіграфа вже на початку твору готує нас до основної теми оповідання - місця людини в суспільстві, втрати людиною своє особливості та індивідуальності під впливом натовпу.
Кінь самотній, він залишився сам, бо "змалку ненавидів табун, гурт і в загорожі, і на пасовиську волів бути сам" - так йому не потрібно зливатися з табуном, ставати таким, як інші, залежати від їх думки. Він - сам, єдиний і неповторний, унікальна особистість.
Непогано бути з людьми. Часто необхідно бути з ними. Але не слід дати оточенню знищити вас як неповторну особистість.
56зазазадлплпщщрщрщр