1. Він приїхав, щоб повідомити Череваню, що збирається у Київ до Якима Сомка.
2. Через те, що Брюховецього хочуть взяти за гетьмана, і через те, що Україна занепадає.
3. У Лесю Череванівну.
4. Не знаю
5. Вона злякалася Кирила Тура, який хотів її викрасти.
6. Якима Сомка та його друзів.
7. Тому що він зрозумів, що його Батьківщина скоро перейде у руки невірного.
8. Викрадає запорожець Кирило Тур, рятує Петро Шраменко - козак.
9. Міє Якимом Сомком та Іваном Мартиновичем Брюховецьким.
10. Тому що на раді, крім козацької старшини, була присутня також «чернь» — запорожці, селяни, міщани, тому її й названо «чорною»
11. Покарано було Сомка, а гетьманом став Брюховецький.
12. Петро пережив війну, Леся повернулася додому, потім вони зустрілися, і згодом стали парою.
Відповідь:
Народився в селі Сосниці Чернігівської губернії на Україні. Закінчив Глухівський вчительський інститут (1914). Учився в Київському університеті і Комерційному інституті в Києві. Викладав фізику, природознавство і гімнастику в гімназії (1914-1917). У 1920-1921 брав участь у створенні Київського відділу народного утворення, у 1921-1923 — на дипломатичній службі в Польщі і Німеччині. Вчився живопису в Мюнхені й у Берлінському художньому училищі. У 1923-1926 — художник-ілюстратор газети "Вісти ВУЦВК" у Харкові.
Кінематографіст та письменник Олександр Довженко (1894-1956) відомий фільмами Звенигора (1927), Арсенал (1929), Земля (1930), а також нереалізованими сценаріями, які перетворилися на повноцінні літературні твори – Україна в огні (1943) і Зачарована Десна (1965). Трагічна доля Довженка – досить сказати лише, що йому забороняли жити в Україні, яку він любив усім серцем – є прикладом того, як в СРСР ставилися до талановитих українців. Олександр Петрович більшу частину життя був нещасним і помер у злиднях.
Сім’я, в якій народився Олександр Довженко, – найяскравіша ілюстрація тяжкого становища українського села кінця 19-о – початку 20 століття. Грамотним був лише дід Сашка, батько, мати, бабуся і прабабуся – ні. “Батько ніколи не пробачив дідові своєї темряви”, – писав Довженко у своїй Автобіографії. Там же згадує, що, який би епізод дитинства не згадав, в уяві з’являються лише “плач і похорон”. З 14-и дітей у сім’ї вижили тільки він і сестра Поліна. Четверо братів – Іван, Сергій, Лаврентій, Василь – від якоїсь хвороби померли в один день. І це при тому, що сім’я була не найбіднішою, – просто життя в селі було надзвичайно важким.
Пояснення: