Можна так описати власну думку про рішення унязя Ігоря виступити проти половів:
Похід Новгород-Сіверського князя на половців був невдалий. Половці наробили чимало лиха на землях руських, тому Ігор приймає рішення про похід. Природа давала знаки Ігорю, віщуючи біду. Проте ніщо не могло його зупинити. Дати однозначну оцінку рішенню Ігоря не можна. З одного боку, князь виявив свої якості патріота. Він гідно боронив свою землю від половецьких племен, що грабували та брали у полон людей. З іншого боку, князь недостатньо оцінив власні сили, не зважав на поради та попередження. Тут він виявляє себе честолюбним та нерозсудливим. Він не вважає за потрібне радитись з ким-небудь, навіть із князем київським. Такий вчинок був досить легковажним та коштував досить дорого. Рішення про похід вразило мене своїм патріотизмом та вірністю рідній землі. Проте я засуджую Ігоря за його легковажність. Адже лише згуртувавши зусилля, можна перемогти ворога.
Чому питання дворянського ти роду чи ні відігравало важливу роль у житті багатьох людей, як колись так і зараз. Відповідь на це запитання нам напевно слід шукати у підручниках з психології, або ж просто прочитавши твір Карпенка-Карого “Мартин Боруля”
В творі зображено персонажа який був дуже дивним і кумедним. Протягом всього твору цей персонаж намагається довести своє дворянське походження яке було “несправедливо” зміненим. У цьому творі ми дуже добре впізнаєм головного персонажу твору “Міщанин шлихтич” з якого і було взято ідею . Напевно кожен прочитавши неодноразово посміхнувся впродовж твору, тому що нам приходиться гати за кумедною поведінкою головного героя і за його уявними змінами у житті.
Автор намагається нам сказати те що усі ми повинні бути собою, і продовжувати свою династію, не звертаючи уваги на минуле. І як би нам цього не хотілось, ми повинні з цим погодитись. “Міщанин шляхтич” – це наявний приклад, який зображує нам людину яка намагається бути кращою, змінити своє життя з нормально на кумедне і неординарне.
Отже усі ми це мільйони різних думок, і індивідуумів. Усі ми повинні бути лише собою і ніким інше, не потрібно зважати на достатки інших, і шукати в них духовного збагачення. У всіх нас є голова за спиною і тому потрібно жити так як потрібно, а не