М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Твір роздум моя участь в житті суспільства:можливість і реальність.

👇
Ответ:
kinzya
kinzya
10.01.2021

Соціалізація - наше життя в соціумі, спілкування з іншими людьми, вміння знаходити компроміси, вирішувати проблеми та инше.

Хто я? Що я можу зробити для суспільства? Кожен з нас колись замислювався над своїм призначенням, над своїм місцем у цьому світі і у житті загалом. Мені довелося зштовхнутися з цим питанням при написанні цого твору, але конкретних висновків я ще не зробив.

Своє місце в житті суспільства можна визначити багатьма критеріями.

Наприклад, твоя майбутня професія. На даний момент, я бачу себе психологом, бо завжди прагнув бути корисним іншим,  хотів допомагати вирішувати проблеми близких та друзів. Психологія може дати мені можливість втілити все це в реальність, адже сутністю цієї професії є надання до в адаптації людини до нормального життя, до в позбавленні від негативних емоцій, вирішення проблем, конфліктів,комплексів та багато іншого. Якщо я стану у цій сфері справжнім професіоналом, то, таким чином, мрії про зміни світу на краще стануть реальністю, відтак я зможу себе реалізувати і знайти своє місце у житті.

Також, явним прикладом з визначенням у суспільстві є наші мрії та цілі.

Та самим важливим критерієм, як на мене, щоб знайти себе є "гармонія".

Отже, якщо скласти все ці критерії, то тобі буде легко визначитись у чому твоя участь в житті суспільства. На жаль, мені вдалося тільки трошечки заглибитися в його вивчення, але я сподіваюсь, що дійду більш конкретних висновків пізніше.

4,7(97 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
yuliyaduda11
yuliyaduda11
10.01.2021

ответ: як на мене це, звичайно ж ,  усім відома "повість минулих літ". усі від малого до великого ознайомлені з цим літописом, бо саме він залишається невичерпним джерелом для створення нашої історичної української літератури.автор літопису   захоплено змальовує звитяжну історію київської держави, походи князів і великі битви. найбільше мене вразила "помста княгині ольги". вразлива, ніжна жінка, яка мужньо відповіла і помстилася за вбивство свого чоловіка князя ігора. 

отже, можу сказати, що основна думка, яку автор хоче розкрити і донести до читача, що рідна земля має бути об"єднанною, держава - могутньою, а народ - заможним та щасливим.

объяснение:

4,6(4 оценок)
Ответ:
Rokwe
Rokwe
10.01.2021
Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Це дев’яти-десятирічний жвавий сільський хлопчик, змалку любить природу, із захопленням сприймає весь світ навколо. Допитливий – часто розмовляв з дідусем про явища природи гав за рослинами; розумний, любив багато читати попри заборону мами, обожнював ходити до школи, вчитися, навіть у лютий мороз, навіть без чобіт. Був щедрим, добросердечним, співчутливим в жебрачку з дитиною. Любив і поважав своїх батьків, дідуся, бабусю.
• «Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі… ».

• «А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка….Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».

• «Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим».

• «Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха… І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».

• «Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники…»

• «Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».

• Мар’яна —> Михайлику: «І вчися…та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»
4,5(81 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ