Объяснение:
1.В образі дядька Лева авторка втілила ідею злагодженого співіснування людини і природи. Він звичайний селянин, проста й мудра людина.
2.Дядька Лева поважають всі, прислухаються до його порад. Він багато знає і має великий життєвий досвід.
3.Дядько Лев добре ставився до Мавки і оберігав її.
4.Образи дядька Лева й Мавки багато в чому споріднені — вони уособлюють духовну й душевну красу, прагнення до гармонії.
5.Образ Мавки є символом добра, духовності й краси.
6. З одного боку юнак має співочу душу творця, з іншого — йому не чужі почуття власника, егоїста. Це підтверджують і слова Мавки, яка говорить: «У тебе голос чистий, як струмок, а очі непрозорі»
7. Мати Лукаша й Килина сповідують переважно практичні цінності. Краса довкілля, якою захоплюється мудрий дядько Лев, не викликає жодного відгуку в душах цих жінок. Обидві свого часу овдовіли, тож необхідність дбати про родинний добробут ще більше обмежила коло їхніх інтересів дрібними щоденними турботами.
8. Драма-феєрія «Лісова казка» хоча і схожа на справжню казку, та не являється нею, адже занадто багато реального у ній відображено. Мене вразили насамперед, людські почуття, переживання та вчинки. Можливо, саме тому вона і залишається актуальною та популярною. Я вважаю, що прочитавши цей твір неможливо залишитися байдужим. Він пробуджує в нас найкращі почуття, мрії та сподівання.
9.Мавка – лісова царівна – закохується у Лукаша щиро і віддано. Вона залишає своє звичне життя, ліс, у якому жила весь час, матір-вербу і йде до людського житла, бо саме там мешкає її коханий. Лукаш – звичайний сільський хлопець – не має таких високих прагнень і поривань, як Мавка. Він прагматичний і звик шукати вигоду у тому, що відбувається. Лукаш захопився лісовою царівною, але, зрозумівши, що вона не пристосована до людського життя, до побуту, зраджує її. Тож цей хлопець просто не здатен був зрозуміти всю глибину і щирість почуттів Мавки, як ми, люди, ніяк не можемо повірити у те, що природа – жива. Можливо, якби дівчина не так сильно кохала його та не так розчинялася у ньому, він би більше цінував її почуття… Таким чином, на прикладі Маки і Лукаша письменниця показала нам одвічний конфлікт двох світів: людського та природного. Звичайно, Лукаш, врешті-решт, зрозумів, що втратив разом з лісовою царівною, власне, сенс свого життя. Але змінити вже нічого було неможливо.
10. Ідея гармонії людини і природи втілена в образі Мавки, яка любить і береже природу, тонко відчуває музику. У ній чудово злилося духовне багатство і зовнішня краса, ніжність і доброта. Вона пробудилась у лісі, одягнена в ясно-зелене вбрання, з розпущеними чорними косами. Вона виглядає дуже чарівною після свого пробудження. Мавкою всі захоплюються. Вона любить красу і виступає проти всього, що її руйнує. Лісова дівчина хоче великого кохання. Душа і мрії Мазки були світлими, як самоцвіти. Як і інші лісові істоти, дівчина волелюбна. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша — найкращий цвіт її душі. Заради коханого вона залишає ліс і йде між люди. Музичний дар співучої душі Лукаша виявляється і набуває особливої сили в лісі, біля озера, коли він зустрічається з Мавкою.
страждання, біль і кров випали на долю дорослого покоління під час великої вітчизняної війни. та не менш важка доля була у дітей та підлітків, багато з яких залишилися без піклування дорослих, наодинці зі своїми бі і страхами перед щоденною смертельною небезпекою, без даху над головою, у холоді та голоді. на власній долі відчув таке життя і автор оповідання «климко» г. тютюнник. вже після війни, ставши відомим українським письменником, він не зміг не пригадати тих жахів, які випали на долю дітей у страшні воєнні роки. тому основною темою його творчості стали розповіді про життя дітей під час війни. однією з них було й оповідання «климко».
головний герой оповідання, хлопчик климко, — винахідлива, турботлива, уважна, чуйна і благородна дитина, яка мала прагнення вчитися і іншим. він шанобливо ставився до дружби і був відповідальним до поручених справ. у важкі для його друзів часи климко виявив непереборну готовність дістатися заповідної мети і терпляче знести усі випробування, які були під силу далеко не кожному дорослому, не кажучи вже про одинадцятирічного хлопчика.
у цьому оповіданні письменник втілив власний ідеал гідної людини, якостями якої наділив маленьку сирітську душу. у цій душі знайшлося місце безмежному співчуттю до стражденних і знедолених, милосердю й добротові до оточуючих. щоб врятувати від голодної смерті свою вчительку з маленькою дитиною та свого шкільного товариша, він зважився вирушити у далеку подорож до слов’янська, де збирався купити солі, а повернувшись, обміняти її на їжу. образ головного героя змальований з життя самого г. тютюнника. ніжна душа хлопчика, вразлива від природи, була чутливою від пережитих у дитинстві подій, через які він з малих літ почувався ніким не захищеним, самотнім мандрівником.
усе своє дуже коротке життя климко піклувався більше про інших ніж про себе. утративши єдину у житті близьку людину, свого дядька, який був машиністом потяга і загинув від ворожої бомби, климко не міг опанувати себе, поки не зустрів свою вчительку з маленькою дочкою, які потребували . за високе благородство вчинків і помислів доля немов винагородила климка цими людьми. на жаль, навколо було настільки багато зла, що воно не дало маленькому творцеві добра залишитися живим. війна забрала його у свої страшні смертельні обійми.
повість «климко» красива своєю правдою про гідних і благородних людей, та так само вона страшна своєю правдою про війну. цей твір вчить нас ніколи не забувати про жахи тієї пори, залишатися справжніми людьми у будь-яких обставинах і бути готовими у важкі часи прийти на оточуючим.