Творчість кожного народу надзвичайно різноманітна. Особливо цінними є пісні. Саме вони найкраще відображають всі сфери життя кожної нації, передають уявлення народу про головні життеві цінності: працю, сім’ю, доброту, любов, чесність, батьківщину. Люди створюють пісні, у яких відбивається їхній світогляд. Саме тому вони передають ці твори із покоління в покоління. У кожного народу саме пісня дуже тісно пов’язана з обрядовістю. Так в Україні на Новорічні та Різдвяні свята співають щедрівки та колядки, навесні – веснянки, а під час жнив– жниварські пісні. Дуже важливо не забувати традиції, які, як я вважаю, не дарма передавалися із покоління в покоління і зберігалися в пам’яті. Адже важлива та мудрість, яку не забували не один вік.
Осінь… Опале листя кружляє довкола ніг... Холоднуватий вітерець змушує нас одіти теплий одяг. Усі метушаться, кудись спішать: хтось на роботу, хто на навчання, а хто в пошуки нової долі… А я? Я іду і милуюсь своїм рідним містом, яке завжди заворожувало своєю красою та архітектурою, пам’ятками давнини… Сонечко, яке ледь-ледь пробивається крізь похмуре небо, торкається моїх щік та ніжно змушує мене здригнутись та одіти сонячні окуляри…
Учні по дорозі до школи збирають найкрасивіше опале листя та несуть до класів, щоб показати вчителям, та позмагатись з однокласниками про те хто знайшов найбільший та найгарніший кольоровий листок, що може стати прикрасою аудиторії. Старші також не поступаються дитячістю, вони , таке враження, що зараз впадуть у купи листя та будуть купатись у ньому… Закохані парочки ідуть дивлячись на небо, яке , здавалось б, от - от скине на нас краплинки дощу. Проте ніхто за це не переживає, адже, після дощу повітря свіже-свіже, і прогулюватись під час дощу навіть приємно і романтично. Коли легкий вітерець віє, легко проходить по шиї, торкається холодних рук, і…починає падати дощ… Краплини його проходять по шкірі, легко лоскотаючи та котячись по щоці…
янгол стогнав та ледь не падав